Цього року вперше за історію святкування Дня незалежності в Києві не відбудеться військового параду. Замість того на Майдані пройде спільна молитва за Україну за участю священнослужителів усіх конфесій .
Ніде у світі, окрім пострадянських країн та країн Азії, немає традиції проводити військові паради до дня народження тієї чи іншої держави. «Звичайно, армія би хотіла показати все те, що вона має на сьогодні. Але, думаю, тут немає жодної проблеми. Військові, як і всі, прийдуть на Хрещатик, але не військовою ходою, а звичайним строєм», — розповiв «УМ» заступник держсекретаря Марiкян Лубківський. Єдиними «армiйцями» на службi у свята будуть музиканти оркестру Збройних сил. На запитання, чи не пов'язана відміна параду з почуттям сорому за армію, від якої часто більше проблем, аніж добра, високопосадовець відповів: «Ні. Ми горді за нашу армію, а вона горда нами».
Також не планує наше керівництво запрошувати на святкування Дня незалежності лідерів інших країн — вистачить закордонних послів, акредитованих в Україні. «Немає традиції у світі, щоб запрошувати глав держав на такі урочистості. Запрошують тоді, коли є ювілейні дати», — пояснив Лубківський. Він також повідомив, що на святкування на Хрещатик та в Палац «Україна» запрошені два попередні президенти — Леонiд Кравчук та Леонiд Кучма.
Традиція влаштовувати шоу-паради тягнеться не від часів «єдиного і непорушного» Радянського Союзу, як дехто вважає, а має набагато глибше коріння. Перші урочистості на честь державного свята — Акта злуки УНР і ЗУНР були ініційовані Українською галицькою армією. Перший військовий парад відбувся під її егідою 4 грудня 1918 року у Станіславі. Цей захід мав демонструвати не лише силу й міць молодої армії, а й взагалі її наявність, сповнюючи патріотизмом і надією серця українців. Схожу мету мали й перші військові паради в Ізраїлі. Кілька років поспіль після проголошення незалежності в цій державі проходили марші ізраїльської армії, влаштовували повітряні паради, демонстрували оснащення військово-морського флоту. Тепер, коли ейфорія поступово випарувалася, мешканці Ізраїлю воліють святкувати стриманіше: ходити в гості, на пікніки, влаштовувати концерти. Досвід проведення військових парадів мали Ірак та Пакистан. Наші європейські сусіди обмежуються здебільшого культурно-мистецькими заходами. На противагу їм росіяни щороку можуть спостерігати за маршируванням своїх батальйонів і демонстрацією військової техніки.
Такі видовища були постійними до цього року і в Україні. Найдорожчий і наймасовіший парад українці мали змогу побачити в 12-ту річницю незалежності своєї держави. В ньому взяли участь 16 зведених батальйонів та 1031 особа із військових оркестрів, хорів, ансамблів. Учасників цього шоу готували більш ніж два місяці. Цей яскравий парад влетів державі в копієчку — лише на укріплення трибун для Президента Кучми та гостей пішло 40 тисяч гривень, а управління культури і мистецтв отримало 230. Минулого року організатори свята були економніші: до параду не залучили військової техніки.
У 2001 році військове шоу відбулося не лише в серці української держави — Києві — а й у Львові. Там на проспекті Свободи пройшла півторатисячна колона військових та проїхало близько 60 одиниць бойової техніки. Цього року львів'яни вже не матимуть такого видовища.
Зміни в святковій програмі до Дня незалежності кияни сприймають неоднозначно. Одні вітають заборону парадів: їхнє проведення вважають не просто безглуздою демонстрацією неіснуючої мілітарності країни, а й викиданням грошей на вітер. Інші кажуть, що військові паради завжди викликали в них почуття гордості за свою армію. Декому взагалі байдуже: з парадом чи без, святкуватимемо державне свято, головне, — щоб було весело.
Мар'яна П'ЄЦУХ,
Галина СИНИЧИЧ.
