Фальстарт «Союзу» і мерії Південного

      Услід за розпорядженням Президента про проектування і будівництво нафтопереробного заводу в районі порту Південний наприкінці минулого тижня, а саме — 12 серпня, несподівано видав розпорядження про скликання позачергової сесії міськради мер 26-тисячного міста Південне Одеської області Олександр Журавель. Він рекомендував місцевим депутатам розглянути на екстреному засіданні по суті два питання: про реструктуризацію ВАТ «Одеський припортовий завод» і доцільність вибору земельної ділянки під будівництво нафтопереробного заводу в районі морпорту Південний. Якщо бути точним, то, швидше, навпаки — проголосувати за недоцільність зведення сучасного підприємства, як випливало з проекту рішення, терміново підготовленого для учасників сесії одним із чиновників міськради...

      Власне, для тих, хто знає політичні настрої пана Журавля, не було нічого дивного в такому підході до реалізації ініціативи уряду, підтриманої Президентом Віктором Ющенком. Не для одного Журавля на Одещині взірцем того, як треба протидіяти будь-яким державницьким ініціативам, наприклад, зведенню нафтотерміналу Південний, став екс-голова Одеської облради Руслан Боделан, який на початку 90-х років довго блокував проектування і будівництво нафтотерміналу Південний. Схоже, спробував його днями наслідувати і мер Журавель: раз уряд Юлії Тимошенко вважає доцільним звести завод, а проросійська партія «Союз» і місцеві комуністи готуються до протестних акцій, значить, слід терміново скликати позачергову сесію міськради і підтримати активістів «політпартій і громадських організацій».

      Ні, це зовсім не вигадка автора — підтримати ініціативу партійців — так у преамбулі проекту рішення міськради, яке депутатам належало ухвалити 15 серпня. Ну а сенс, очевидно, полягав у тім, щоб, «розглянувши розпорядження Президента України про будівництво нафтопереробного заводу і розгалуженої мережі автозаправних станцій і врахувавши негативні наслідки діючих промислових підприємств», розташованих поряд iз Південним, міська рада зрештою ухвалила: «Вважати недоцільним розміщення нового нафтопереробного заводу в районі морського торговельного порту Південний».

      Другим пунктом рішення міськради пропонувалося визнати «доцільним розміщення об'єкта на шляху проходження нафтопроводу «Одеса—Броди» на ділянці «Порт—Снігурівка». А в тому випадку, якби сесія не підтримала проект, партійці «Союзу» і КПУ могли б організувати жителів міста на масові акції протесту. Подібну позицію зайняло керівництво Південного і щодо урядового рішення про приватизацію Одеського припортового заводу, розташованого значно ближче до Південного, аніж до Одеси, силкуючись його заблокувати всіма засобами, бо «припортовий — містоутворююче підприємство»! Однак то вже тема окремої розмови, що потребує особливого, зваженого підходу...

      А недолуга спроба заблокувати проектування і будівництво нафтопереробного заводу захлинулася на самому початку — призначена на 15 серпня позачергова сесія мало не зірвалася так і не розпочавшись — через відсутність кворуму. Замість 36 членів міськради, що мали прибути до сесійної зали, станом на 14.00 з'явилося всього півтора десятка депутатів. Щоправда, згодом, поки головуючий пан Журавель, очевидно, оцінював депутатське ставлення до своєї затії, підтягнулися ще кілька членів міськради. А коли прибулі 22 депутати зареєструвалися, міський голова, мабуть, устиг охолонути до ініційованої ідеї — обговорити можливість блокування будівництва нафтопереробного заводу на території Комінтернівського району. Зрештою, питання про доцільність вибору земельної ділянки під важливу новобудову було зняте Журавлем з порядку денного сесії без голосування...

      Цілком можна припустити, що або поради мудрої мер послухався, або ще не встиг забути гучного провалу схожого провокаційного проекту рішення на липневій сесії міськради. Тоді планувалося запровадження у портовому Південному російської мови як другої державної. Однак частина депутатів просто не з'явилася до сесійної зали, а голосів тих, хто прибув, для ухвалення провокаційного рішення не вистачило...

      Коли замислюєшся над тим, чому й понині місцеве чиновництво продовжує так само запопадливо, як і при кучмівському режимі, обслуговувати інтереси сусідньої держави, лиш одне спадає на думку — на Одещині майже не відбулося серйозних кадрових змін після осінніх подій на столичному Майдані. От і задає часто українофобський тон чиновництво, яке не перестає задивлятися на рубінові зорі північної столиці. І проекти рішень такого штибу продукує, щоправда, не без оглядки — чи достатньою виявиться підтримка місцевих опозиціонерів?