Не кавунами єдиними

      Херсонщина — це не тільки фруктово-овочевий і рибний достаток, а й численні заповідники дикої природи та близько 300 здравниць і санаторіїв, зосереджених на північному узбережжі Чорного й Азовського морів. Цей аграрний край також відомий своїми приморськими курортами: Залізний Порт, Генічеськ, Скадовськ, Лазурне, Арабатська Стрілка, — понад 150 кілометрів пляжів. Безперечно, користуються попитом острови Джарилгач, Бірючий, Тендровський, Джарилгачська та Ягорлицька затоки, Кінбурнська коса. І не треба забувати про цілу низку фестивалів та народних свят, що набувають усе більшої популярності.

      А хто полюбляє активний спосіб життя, традиційно відвідує біосферний заповідник «Асканія-Нова». Створена у 1898 році бароном Фрідріхом Фальц-Фейном заповідна ділянка із часом перетворилася на перлину Південної України. З 1985 року «Асканія-Нова» входить у систему біосферних резерватів ЮНЕСКО. До речі, тут збережено єдину в Європі ділянку первинного типчаково-ковилового степу. А дикі, свійські та гібридні тварини, яких утримують у природних умовах, особливо приваблюють в «Асканiю-Нову» дітей.

      У 2004 році Херсонську область відвідало понад 330 тисяч організованих туристів і «дикунів», які зазвичай зупиняються у приватному секторі. Організацією їхнього дозвілля займалися 42 туристичні фірми. Всього ж у минулому році було надано туристичних послуг на суму 16,2 мільйона гривень.

      Але розвитку нового бізнесу заважає низка перепон. Перш за все, це невизначеність із статусом. Навіть один із перших дитячих курортів Радянського Союзу — легендарний Скадовськ — зараз таким не є. Місцева влада плекає надії, що надання статусу курортів загальнодержавного значення Скадовську, Генічеську  дасть можливість залучити до розвитку цих районів серйозних інвесторів.

      Ще одним фактором, що гальмує зміни на краще, є відсутність генерального плану забудови прибережної зони. Остання така розробка виконувалася ще в 70-х роках минулого сторіччя. Потрібно пам'ятати, що на сьогоднішній день діє розпорядження Херсонської облдержадміністрації про мораторій на будівництво оздоровчих закладів у цій зоні, яке було прийняте у 2002 році. 22 квітня цього року глава Херсонської облдержадміністрації Борис Сіленков видав розпорядження про завершення розробки генеральних планів по всіх прибережних зонах до 2008 року. Зараз такі роботи ведуться щодо селищ Більшовик, Лазурне та інших, в основному в Скадовському і Генічеському районах. Водночас, щоб розробити, приміром, генплан для Арабатської Стрілки, потрібно понад півтора мільйона гривень. Таких грошей в області немає. Тому єдина надія — на можливих інвесторів.

      До цього ще додається незадовільний стан значної частини оздоровчих закладів, які були побудовані двадцять — тридцять, а то й більше років тому. На початку сезону контролюючі органи склали цілу низку приписів. Офіційні дозволи на відкриття й функціонування на 1 липня 2005 року одержали 160 оздоровчих установ на 40,2 тисячі місць. Усього ж у Херсонській області на узбережжях Чорного й Азовського морів розташовано 283 бази для відпочинку туристів, а ще 7 — на берегах Дніпра.

      Багато нарікань викликають стан доріг і автотранспортне обслуговування. Хоча зміни на краще все-таки є. Так, повністю реконструйовано шлях до Залізного Порту та Скадовська. Триває ремонт траси Каховка — Мелітополь. От, власне, і всі зміни. Про якусь регулярність автобусного сполучення можна говорити тільки у пік сезону. Дещо знімають напругу приватні маршрутні таксі. Та головна проблема — як добратися до самого обласного центру. Потягів небагато, і взяти на них квиток практично неможливо. Трохи краща ситуація тільки в Генічеському районі.

      Обласна влада сподівається, що одним зі шляхів виходу з такої ситуації можуть бути нетрадиційні рішення. Наприклад, організація туристичних кластерів. Подібні об'єднання вже існують на Волині й Хмельниччині. Асоціація «Транспортно-туристичний кластер «Південні ворота України» включає не тільки підприємства курортного комплексу, рекламно-інформаційні агентства, а й органи місцевого самоврядування, будівельні фірми, громадські організації. Тобто, об'єднавшись, підприємства можуть надавати повний спектр туристичних послуг: готельні, транспортні, екскурсійні тощо. До того ж об'єднання це суто добровільне. Усі працюють за принципом: ти мені — я тобі. Крім того, клестери дають можливість об'єднати зусилля малого і середнього бізнесу, великих підприємств у реалізації конкретних масштабних проектів. На сьогодні маються вже певні зрушення. Велика частина заявок на відпочинок у Херсонській області надходить від турфiрм Росії, Білорусі та країн Балтії.

      Варто згадати і про сільський туризм. Зараз офіційно зареєстровано в Херсонському обласному відділенні Спілки розвитку сільського зеленого туризму 5 районних та 7 сільських осередків. Туристів приймають 19 садиб, розроблені та функціонують 6 туристичних маршрутів.

      Отримала масову підтримку ініціатива кооперативу розвитку сільського туризму «Оберіг Херсонщини» з відтворення цілої низки фестивалів. Першою ластівкою було свято народної творчості «Дніпро-Бузькі вечорниці». Всеукраїнський благодійний фестиваль народної творчості «Купальські зорі», що проводиться у місті Гола Пристань, збирає не тільки місцевих мешканців, людей із різних українських міст та сіл, а навіть іноземних гостей. «Рибальченська толока», започаткована у селі Рибальче, та Свято солі й риби, яке проводиться у селі Геройському, дають можливість доторкнутися до стародавніх народних промислів. Кавуновий фестиваль «Солодке диво» з самого початку був приречений на успіх. Цього року започатковано ще один фестиваль — «Старі баби». Вiн відроджує та популяризує українську спадщину через тих, чия пам'ять тримає її найбільше, — літніх жінок.