«Три богатирі» пояснюють нові деталі у заплутаному розслідуванні діянь власних «перевертнів». (Фото Укрінформ.)
Як уже повідомляла «УМ», минулого тижня на розширену колегію Генпрокуратури не з'явилися міністр внутрішніх справ Микола Білоконь, голова Служби безпеки України Ігор Смешко та голова Координаційного комітету з боротьби з оргзлочинністю та корупцією при Президенті Ольга Колінько. Через відсутність «титанів» колегія ГПУ фактично була зірвана. Багато хто з політологів дійшов висновку: тим самим силові відомства показали Генпрокуророві Святославу Піскуну величезну дулю: мовляв, до його думки мало хто прислухається, декому він уже відверто набрид. СБУ навіть «огризнулась»: чого це Смешко повинен ходити в гості до Піскуна, якщо в нього є свої завдання від безпосереднього начальника — Президента? А перед цим, нагадаємо, заступник Генпрокурора Віктор Шокін на прес-конференції повідомив про «достеменний факт» існування в Києві «банди перевертнів-2» та входження до її складу декого з діючих міліцейський чинів. Ця банда начебто вже здійснила два замахи на слідчих Генпрокуратури і зайнятися нейтралізацією «перевертнів» мали б саме СБУ та МВС, що підтвердив окремим розпорядженням і Президент Кучма. Шокін тим часом уже «похвалився» арештом генерала МВС Олексія Пукача. І ось позавчора...
Відбулася прес-конференція «трьох богатирів», майже не залишивши сумнівів: у трикутнику ГП—СБУ—МВС існує конфлікт, у якому стороною, що зазнає утисків і прагне захиститися, є прокуратура. Ще б пак, «прокурорського вовка» виставляють фактично нерозумним хлопчаком, чий «язик пішов поперед справи», і це змушений визнати навіть його керівник пан Піскун (він дещо несподівано — явно з метою самозахисту й «переведення стрілок» — став третім учасником звіту перед пресою панів Смешка і Білоконя).
СБУ і МВС закликають не вірити Шокіну, котрий, мовляв, даремно вживає слова «достеменно відомо». Служба безпеки, за словами її керівника Ігоря Смешка, не має жодних відомостей про існування «банди перевертнів-2». Те саме каже й Микола Білоконь. «Звичайно, це не прикрашає ні прокуратуру, ні мого заступника», — визнає, у свою чергу, Святослав Піскун.
На перший погляд, Святослав Михайлович «вляпався» з репутацією свого відомства. Білоконь висловив сподівання, що в майбутньому між силовими структурами країни не виникне подібних непорозумінь — коли, зокрема, Генпрокуратура робить заяви «у не встановленому законом порядку». Чи домовилися «богатирі» про «мир»? Можливо. Але як буде насправді?
Зазначмо, що за таке «непорозуміння з наїздом» (а фактично — наклепи) Віктора Шокіна слід було б звільнити з посади чи як мінімум «впаяти» сувору догану. Проте до цього явно не дійде. На тій же прес-конференції Піскун зайняв тверду позицію — хоча й визнав помилки підопічних, але додав: збурення ситуації «пішло на користь і правоохоронним органам, і суспільству».
Якщо абстрагуватися від загальних заперечень і вдатися до конкретних деталей, то слід визнати: зв'язок між справами Гонгадзе, Александрова та «перевертнями», який заступник Генпрокурора Шокін «засвітив» як наслідок діяльності чергового ментовсько-кримінального угруповання, справді простежується. Сам Святослав Піскун підтверджує, що в усiх трьох справах «почали з'являтися однi й тi ж прiзвища». Цікава заява на перспективу...
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
