Руслана вчора зранку повернулася з Берліна, де була на переговорах, і відповіла на запитання «УМ» щодо участі в святкуванні 80-річчя «Артеку».
— Поїздка до «Артеку» стане першою цьогорічною зустріччю з морем?
— Цього року кілька разів були концерти на узбережжях, отже, мала змогу трохи покупатись: у червні — в Криму, у липні — в Туреччині. Також на чотири дні разом із мамою вирвалася відпочити в Ізраїль, чоловік (Олександр Ксенофонтов. — Авт.) у цей час займався підготовкою до «Євробачення», тому відпочити вдвох по-справжньому знову не вдалося. Повноцінним відпочинком для мене можна назвати тиждень-два, проведені з чоловіком, — востаннє ми це робили у 2000 році на Балі.
— А в дитинстві бувала в «Артеку»?
— Ні, на жаль, не була. Кілька років тому я виступала в «Артеку» — дуже тепла і дружня атмосфера. Подивимось, що змінилось за цей час... Їду в табір із відчуттям свята і можливості повернутись у дитинство! Минулого разу ми з командою добре відпочили та повеселились на пляжі в «Артеку»! Багато стрибали у воду з вишок, купались, катались на скутерах. А дитиною у табори я їздила щороку разом з ансамблем — відпочивати і виступати. Найчастіше бувала на Закарпатті. Добре пам'ятаю, був концерт біля Сваляви: зібралося дуже багато людей, ми з ансамблем співали хіти Boney M, ABBA... Мені було років 7-8. Тоді публіка повставала з місць і не сідала до кінця концерту, а наприкінці нам подарували багато квітів...
— А в роздягалки до хлопців підглядала? Мабуть, через вікна вночі лазила, пакостила?
— Випадків було багато... Я завжди була ініціатором усіх пригод. Одного разу розбила скло. Хлопці мене не видавали, але я сама зізналась. Мене вже хотіли з табору відправити додому, але потім вирішили залишити, адже я чесно зізналась. Тато тоді нове скло вставив, а я продовжила відпочинок.