Минулої п'ятниці сталася важлива подія в транспортному житті столиці — відкрилося не просто нове чи оновлене, а одне з найкращих на теренах колишнього Радянського Союзу трамвайне депо (як запевняв мене начальник «Київпастрансу» Микола Ламбуцький, аналогічний комплекс сьогодні є хіба що в Москві). Київ закінчив будівництво на вулиці Якутській і перевів туди депо імені Тараса Шевченка з вулиці Горького. Відтепер перший трамвай більше не гнатиме о п'ятій ранку через все місто, аби дістатися з Горького до кінцевої на Борщагівці, і не витрачатиме даремно електроенергію та час, аби знову повернутися «додому» — нове депо розмістилося буквально за кілометр від початку маршруту. До речі, у старому депо все технологічне обладнання було придбане у 1974-75 роках (за часів останньої реконструкції), а в новому більшість техніки вдалося оновити. Плюс збільшення площі комплексу (а це означає, що місця під дахом вистачить для усього технопарку, і жодна деталь не буде мокнути під дощем). Як зауважує директор КП «Житлоінвестбуд-УКБ» В'ячеслав Непоп, будівництво депо, розрахованого на 200 вагономісць, обійшлося інвесторам у 102 мільйони гривень, і на нього не було витрачено жодної бюджетної копійки.

Ось уже протягом двох із половиною років жителі селища Биківня (приватний сектор, але все одно частина Києва) ходять по вулиці не інакше, як у гумових чоботях, викачують воду з погребів та зішкрібають пеніцилін зі стін своїх домівок. Від надлишку вологи в грунті просідають будинки й асфальтовані доріжки, гниє дерев'яна підлога, тріскаються стіни осель та руйнується фундамент. Як розповідають місцеві мешканці, цих проблем не було, поки зайву воду з низини виводив старий меліоративний канал: дощова чи паводкова волога стікала до каналу по системі рівчаків і прямувала через Воскресенські озера до Дніпра.