Святослав Пiскун рiшуче вiдстоюватиме свою вотчину. (Шарж Українського медiа-сервiсу.)
Розвиток подій довкола генпрокурорського крісла щодня набуває нових рис. Святослав Піскун, який наразі у цьому кріслі сидить, схоже, дуже непокоїться, що його може «підсидіти» Володимир Стретович. Голову парламентського комітету з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю, у свою чергу, не проти б бачити на посаді «головного прокуратора» країни і дехто з оточення Президента Ющенка, і багато «простих» людей, які, хай навіть із дещо дилетантського погляду, діяльністю нинішнього керівника ГП вельми незадоволені. Водночас скидається на те, що саме на Стретовича роблять ставку деякі вже вельми одіозні персони у високих владних колах, а це, звісно, при всіх плюсах Володимира Миколайовича, діє йому явно не на користь.
У всій цій навколопрокурорській катавасії досі було вельми складно збагнути, чи піде-таки Стретович у Генпрокуратуру «наводити порядок», як його закликав Президент, якщо піде, то на яку посаду, і, нарешті, чи візьмуть його туди взагалі. Відповідь на останнє питання, швидше, негативна, ніж позитивна, бо нинішній Генпрокурор, відчуваючи загрозу, вже вперся рогом і ніяких Стретовичів у своєму відомстві бачити не хоче. Чи ні, не так: Святослав Михайлович, звісно, нічого проти Володимира Миколайовича не має, навіть навпаки, сам нещодавно його запрошував до себе в перші заступники. Але от біда: чи то через недогляд, чи то з якоїсь іншої причини випустив із поля зору, що Стретович, виявляється, «ні одного дня не працював» в органах прокуратури. Тоді як за законом про прокуратуру «на посаду прокурора, відповідно, і заступника прокурора» може бути призначена «тільки людина, яка не менше п'яти років пропрацювала» в цих органах. Це, до речі, сам Святослав Піскун і повідомив у коментарі «5-му каналу». А отже, ура-ура (і куди раніше дивилися Піскунові очі?!), нинішній голова антикорупційного комітету ВР «просто гіпотетично не може бути призначений на цю посаду».
Між тим сам Володимир Стретович в інтерв'ю телеканалу НТН повідомив, що Піскун під час особистої зустрічі пообіцяв «спалити» свого нового заступника за два місяці. Втім посилати по сірники передчасно: опонент Генпрокурора й сам не поспішає до нього в заступники. Більше того, в ефірі «5-го каналу» Стретович наголосив, що у підлеглі до Піскуна не піде, але готовий зайняти посаду Генпрокурора. У тому випадку, якщо Віктор Ющенко схвалить його концепцію роботи прокуратури. «Я прийду до Президента зі своїм баченням діяльності цього органу. Вона (концепція. — Авт.) написана: «Українська прокуратура третього тисячоліття», де на чотирьох сторінках викладено, яким має бути цей інститут», — розповів пан Володимир. За словами Стретовича, тільки після того, як глава держави «дасть добро» на впровадження цієї концепції в життя, він ухвалить рішення про перехід у ГП.
Але в будь-якому випадку Святослав Піскун — не з тих, хто дасть так просто відправити себе у відставку. Із Криму, де Генпрокурор донедавна проводив відпустку, Святослав Михайлович «передав» (у телефонному інтерв'ю каналу «1+1»), що всі намагання вирядити його у відставку — це політична гра, і натякнув, що її організатори нариваються на поразку. «Якісь політичні сили хочуть створити в суспільстві враження, що Генпрокуратура не допрацьовує, для того, щоб прикрити свої недоробки, недопрацювання», — висловив своє ставлення до подій задоволений відпочинком і собою Піскун.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
