Третього серпня закінчився фестиваль російсько-українського продюсерського кіно. Пишу саме «російсько-українського», а не «українсько-російського», бо переважна більшість фільмів були російськими. У конкурсі брали участь 10 фільмів — 7 російських і 3 українських, із 18 позаконкурсних було тільки 2 українських. Ще була програма фільмів, зроблених студіями, близькими до телеканалу «Інтер» — пройшли без ажіотажу. На один день прибув генеральний продюсер «Інтеру» Влад Ряшин, як кажуть, не дивлячись, облаяв українську програму та зник.

Сідні Поллак — яскравий представник старої гвардії, що доволі успішно тримається на поверхні світового кінематографа років так із сорок. Має у своїй творчій біографії як акторські роботи («Військове полювання», «Тутсі», «Широко заплющені очі»...), так і фільми, де він виступив режисером («Загнаних коней пристрілюють, чи не так?», «Тутсі», «Якудза», «З Африки» — ця картина отримала сім «Оскарів», та інші). Його ж останній фільм, «Перекладач», який нещодавно вийшов в український прокат, заінтригував громадськість ще на етапі підготовки до зйомок.