Стайня Євпаторійського центрального дитячого клінічного військового санаторію — це всього 8 коней. Одначе саме вони є улюбленцями місцевих дітлахiв. Завдяки їм діти мають змогу здійснювати екскурсії у санаторійному парку, а 2-3 найбільш підготовлених гриванів регулярно задіяні в заняттях з іпотерапії, тобто лікувальній верховій їзді. Вправи на гнідих і вороних проводять під загальним керівництвом начальника хірургічного відділення санаторію для психоневрологічних хворих Андрія Дерябіна.
— Коли людина перебуває верхи на коні, — посвячує мене в тонкощі іпотерапії Андрій Васильович, — відбувається вібраційний масаж усіх м'язів суглоба, зміцнюється сам м'язовий каркас, поліпшується постава. Щодо хворих ДЦП, то для них катання на коні — це тренування вестибулярного апарату, рівноваги, розслаблення м'язів за рахунок усе того ж масажу. Окрім того, саме спілкування з твариною — це додаткові позитивні емоції, а також подолання природженого страху висоти. Адже такі діти навіть на столі не можуть лежати без сторонньої допомоги, їм здається, що вони ось-ось впадуть з нього...
Перші два заняття, по 30-40 хвилин кожне, — це звикання до тварин. Пацієнт повинен до неї доторкнутись руками, сам погодувати. Далі — вправи на місці, у русі, із заплющеними очима, не тримаючись за луку (спеціальний утримувач замість вуздечки). Як правило, все це робиться без сідла, пацієнт лягає на спину коня, головою до гриви, далі — до крупа. Не менш важливо, щоб і сама тварина до цього була готова, тобто не лякалась інвалідних візків, дотику костура. Для іпотерапії підійде не кожна порода коней, а тільки зіперферд, іншими словами спокійний, низькорослий ваговик із широким крупом.
Комплекс лікувальних вправ розробили самі ж фахівці цього санаторію, використовуючи досвід німецьких, англійських, російських колег. Щоправда, на Заході спеціальні вправи не практикують, а лише прогулянки верхи на коні в парковій зоні, спілкування з тваринами. У Росії ж, у Підмосков'ї, існує кінно-спортивна школа лише для дорослих спортсменів-інвалідів. Євпаторійці ж підібрали найбільш оптимальний варіант спеціально для зменшення м'язового тонусу маленьких пацієнтів. За словами пана Дерябіна, ефект іпотерапії можна помiтити вже буквально за 3-4 заняття (весь курс — 8 занять). У хворого покращується координація рухів, уміння утримувати рівновагу тіла тощо. Був випадок, коли діти позбувались навіть енурезу.
У цьому санаторії хворим можуть ефективно зарадити не тільки чотириногі ескулапи. Свого часу тут практикувалась і дельфінотерапія. Нині ж застосовується і лікувальна риболовля — дітлахи ловлять вудками карасів у санаторному ставку. Як стверджують фахівці закладу, для їхніх пацієнтів — це і задоволення (проводяться навіть змагання юних рибалок), і водночас процедура. Бо, виявляється, насаджування наживки на гачок, підсікання риби розвивають у хворих дітей так звану невелику моторику, тобто координацію рухів.