Замість зірок НХЛ виглядайте попсу

      Уперше за спорт стало боляче, коли у той Палац, що розташований поруч iз НСК «Олімпійський» (язик не повертається назвати цю споруду спортивною, хоча свого часу на святкуванні її ювілею були винятково люди спорту) не пустили велике баскетбольне змагання — «фінал чотирьох» Євроліги ФІБА. Тоді удар так званого Палацу спорту по спортсменах спробували пояснити прийняттям у Києві змагання пісенного «Євробачення», і це ще можна було якось зрозуміти. Але осад залишився, і неприємна травнева історія мала наслідком слова віце-прем'єра Миколи Томенка про те, що уряд має розібратися, чому профільна споруда, яка належить державі і спортивному відомству (!), так мало працює за призначенням. А ще «гуманітарний віце» обурювався, як у випадку з тим самим «Євробаченням» спритники, що взяли в управління Палац спорту, можуть дерти з держави суму за оренду втридорога. І ось другий удар — через незгоду Палацу спорту зірвалася подія, яка буває раз на сто років: у Києві не зіграє справжня хокейна збірна Канади!

      Уже через добу після повідомлення про досягнуту згоду з цього приводу між Федерацією хокею України та Канадською хокейною асоціацією ситуація перегралася: на східноєвропейському турне професіоналів із Країни Кленового Листя було поставлено хрест. Мрія тисяч уболівальників виявилася міражем. 2—3 вересня канадці не зіграють у Києві два спаринги з українцями. І чи зіграють ще колись узагалі, якщо наш хокей і далі падатиме в прірву, не підтриманий на рівні держави?

      У ролі «гробаря» виступив не хто інший, як директор Палацу спорту Віктор Ткаченко. Виявилося, що на початок осені дирекція єдиної в країні споруди, де є трибуни на 5—7 тисяч глядачів і може бути лід, запланувала інші заходи. Не спортивнi.

      Звичайно, формально до прагнення пана Ткаченка як керівника комерційної структури не присiкаєшся – він начебто розписує оренду Палацу на рік наперед, а оренда становить 22 тис. грн. на день, плюс для хокею — витрати на створення ковзанки. Частково можна погодитися і з заступником директора Палацу Вадимом Аксьоновим: «Хокеїстам потрібно бути організованішими й не замовляти лід лише за 20 днів до змагань». З іншого боку, як пояснити «комерсантам», що у спорті неможливо на рік уперед запланувати значні події так само просто, як «фанерний» концерт натовпу попсовиків «Пєсні года»? Так само важко зрозуміти, як колектив Палацу спорту став «оператором» вартісної і єдиної у своєму роді споруди, не взявши при цьому обов'язків із збереження її профільного напрямку. І чому так звані естрадні зірки, які нам уже в печінках сидять, можуть запросто витіснити зірок хокею, приїзд яких став би справжньою сенсацією для спортивної України? Надто в умовах, коли концертних майданчиків у країні не бракує, та й сама «Пєсня» розрахована, швидше, не на трибунного глядача, а на телеефір?

      Тому цю статтю, згідно із законом про інформацію, варто вважати офіційним запитом. Відповідь хотілося б почути бодай на одне питання: «Який конкретно державний чиновник підписав згоду на перехід Палацу спорту в руки Віктора Ткаченка та його підопічних на кабальних умовах?»

      P.S. Через вимушену відмову ФХУ приймати збірну Канади в Києві 2-3 вересня Канадська асоціація скасувала візит своєї національної команди і в Білорусь, де канадці мали грати 30-31 серпня.