Цукрова аритмія

      Громада давно затямила, що «вуздечкою» адмінрозпоряджень галопуючі ціни не стримати. Коли, приміром, вартість кілограма цукру в Запоріжжі зашкалила за п'ять гривень, голова Запорізької облдержадміністрації Юрій Артеменко обмежив рівень торговельних надбавок і рентабельності. Подіяло: цукор подешевшав на 50—60 копійок (від 5.40—5.50 до 4.90). Однак уже за тиждень неписані ринкові закони відновили статус-кво цінового «бєспрєдєла».

      Поточного тижня запорізький споживач упевнився, що і на рівні Кабміну поки що не вдається оптимізувати ціну солодкого товару. І навряд чи вдасться, позаяк шлях цукру із Держрезерву до ринку є утаємниченим. Олігархи, які монополізували реалізацію специфічного продукту, були фінансово готові до потужнішої інтервенції на ринок. Їхні склади і «проковтнули» дешевий цукор. Принаймні на Запоріжжі.

      Начальник відділу торгівлі облдержадміністрації Олена Волошина повідомила, що в регіон надійшли перші сто тонн цукру із Держрезерву. Фахівець не могла сказати, коли ще і в якій кількості держава поділиться з регіоном своїми запасами. Ця необізнаність не дивує. Насторожує механізм формування ціни на одержану партію продукції. Якщо у Києві цукор iз Держрезерву реалізовують споживачам по З,30 гривні, то в Запоріжжі — майже на гривню дорожче. Відповідь на логічне «Чому?» не почуєш ні в облуправлінні економіки, ні в управлінні з контролю за цінами у Запорізькій області: хотіли, мовляв, «як у Києві, а вийшло по-іншому»— «рятівний» цукор дешевший від «олігархічного» копійок на 30—40. І то, гірко жартують покупці, випадково.

      Запоріжцям залишається прогнозувати, що таку ж роль на споживчому ринку зіграє і цукор-сирець, з яким цими днями іноземні кораблі «дефілюють» уздовж українських морських кордонів: утаємниченим буде його шлях, після переробки, і на вітчизняні ринки.