В Україні знову затримали високопосадовця. Але на цей раз опозиція практично не має до чого присікатися, щоб оголосити про нові факти політичного переслідування. Адже за грати потрапив висуванець «Нашої України» й член Конгресу українських націоналістів. Такий трафунок трапився не на сході, а на Львівщині.
Позавчора мер райцентру Самбір Тарас Тершовчин «попалився» на гарячому, коли взяв хабар у розмірі 5 тисяч доларів. Після чого його затримали місцеві провоохоронці.
Як розповів «УМ» народний депутат Андрій Шкіль, до округу якого належить Самбірський район, за його неофіційною інформацією, Тершовчин вимагав аж 20 тисяч доларів від жінки-підприємця, яка намагалася приватизувати нежитлове приміщення (ймовірно, готель «Черемшина», біля якого й відбулося затримання). Жінка натомість звернулася до міліції. Шкілю також відомо, що розслідування проводили співробітники СБУ, які раніше вже отримали судовий дозвіл на прослуховування розмов мера.
Як повідомляють львівські ЗМІ, Тарас Тершовчин уже нібито зізнався у скоєному і це оформили як «явку з повинною». За «одержання хабара у великому розмірі» (за такою статтею проти нього порушили кримінальну справу), мерові «світить» від 5 до 10 років ув'язення. Але, не виключено, що кримінальних справ буде значно більше, оскільки про антизаконну діяльність міського голови у Самборі ходять легенди.
«Сталося те, що давно мало статися. Тершовчин за понад три роки свого керівництва довів Самбір до ручки», — коментує «УМ» народний депутат-рухівець Ярослав Кендзьор. Він віддавна воює із Тершовчином — ще з того часу, як «Наша Україна» висунула його в мери. Вже з перших днів роботи мера, за словами нардепа, на нього були численні скарги. «Його в місті прозвали «Тарас-доля», оскільки від будь-яких операцій він вимагав собі якусь долю», — каже Кендзьор. Минулого року пан Ярослав навіть звернувся по допомогу до Контрольно-ревізійного управління. За його словами, комісія виявила дуже багато фактів зловживань мера. Зокрема, нецільове використання бюджетних коштів (наприклад, кудись зникли 700 тисяч гривень, які були виділені на будівництво очисних споруд) та незаконна приватизація землі (сім'я мера приватизувала зелене господарство площею 10 тис. кв. м з металевими конструкціями за 11 тис. грн.). Водночас, як розповідає Кендзьор, місцева прокуратура ніяк не відреагувала на ці перевірки, оскільки самбірський прокурор «покривав Тершовчина».
Андрій Шкіль, який раніше не реагував на звернення стосовно афер мера Самбора, каже, що «просто стояв на боці виборців, які його обрали, і поважав їхній вибір». Водночас представник БЮТ не сумнівається, що Тараса Тершовчина затримали справедливо, бо той сам зізнався. Нардеп не вважає, що цей трафунок буде «чорної плямою» на іміджі нової влади, яка свого часу підтримала Тершовчина. «Влада очищається. Це добре», — пояснює Шкіль. На запитання, чи не стане цей випадок приводом для спекуляцій опозиції з приводу нової хвилі гонінь Андрій відповів, що тут смішно навіть говорити про якийсь політичний аспект справи.
Натомість депутата-есдека Ігоря Шурму (який був добре знайомий із Тершовчином) насторожує, яким чином пан Кендзьор уже за сорок хвилин після затримання мера знав усі деталі цієї події, «при тому, що Кендзьор зараз перебуває у Криму». На тему політичного переслідування член фракції СДПУ(о) більше нічого сказати не зміг, лише зауважив, що винна в цій ситуації громадськість Самбора, яка собі такого мера обрала. Також нардеп наголосив, що в нас має бути політично відповідальна влада, натякаючи, що КУН тепер має відповідати за свого члена.
Керівництво ж обласного КУНу відгороджуєтсья від дій Тершовчина. Його одразу виключили з керівних органів партії. Щодо відповідальності з боку «Нашої України», то вона ще рік тому відмежувалося від дій мера Самбора, заявляючи про його неадекватну поведінку, створення простистояння у лавах «НУ» та пересідування працівників міськради. Міському голові пригадують, як він штовхнув медсестру, котра брала участь у пікетуванні мерії, в результаті жінка отримала струс мозку.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
