Шановні панове журналісти!
Одне з моїх правил — не треба жити міфами, а твої справи говорять гучніше від слів. Тому я хочу поділитися тим, що ж сталося після засідання Кабінету Міністрів України у Криму, і розкрити своє бачення на деякі процеси в суспільстві.
Я справді 30 липня проходив із дружиною на яхті. І справді в мене були переговори з прикордонниками — як у будь-якого представника судна в морі, винятково по рації. Але тут треба бути уважними. Я обійшов зону, що охороняється, за вартовим кораблем неподалік президентської дачі. Ми були на зв'язку, підійшли на 3 милі, як було домовлено з представниками прикордонної служби, зокрема з підполковником Єгоровим. Однак начальник вартового судна почав різко і в брутальній формі вимагати, щоб яхта, на якій я йшов, відпливла далі в море.
Мій аргумент — коли я був у морі, мені зателефонували і запросили на термінову зустріч. Отже, я поспішав на ділову зустріч з Балаклави до Ялти, що й пояснив. Усі записи переговорів є — на яхті відбувається запис за принципом «чорного ящика», як в авіації, на плівку. Утім ніхто з журналістів не поцікавився, як насправді розвивалася ситуація.
На мою думку, саме таке ставлення прикордонників відлякує яхтсменів світу відвідувати Крим, знижує туристичний потенціал, а отже, зменшує надходження до української казни. Тому я виступаю з ініціативою зміни меж охоронної кримської зони, спрощення оформлення реєстрації прибулої до України яхти. Також закликаю українських прикордонників до поваги й хочу нагадати, що нешанобливе ставлення до закордонних яхтсменів б'є по іміджу України в світі.
Що ж до подачі цієї інформації журналістами. Я справді щиро й відкрито ставлюся до представників ЗМІ. Вважаю, що перед тим, як втягуватися у розповсюдження пліток навколо особистого життя публічних людей, треба проаналізувати себе. Я за справжню свободу слова, а не «папарацизм», яким нині обростає журналістика. До того ж, коли виникає скандал, це завжди комусь потрібно. Наприклад, на мою думку, скандал навколо Андрія Ющенка мав своїх замовників, а його мета — відвернути увагу громадськості від чогось іншого, набагато важливішого. Винні не «Українська правда» чи Сергій Лещенко. Були підсилювачі поданої інформації. У результаті скандал вийшов за межі країни і вдарив, знову ж таки, по її іміджу.
Щоб не жити міфами, давайте ставити запитання. Наведу приклад — вищезгаданий журналіст Сергій Лещенко та його колега запитали мене того ж дня у Ялті, чи справді я вмію швидко їздити. У відповідь я запропонував журналістам прокататися. Про враження можете запитати їх самих.
Я закликаю до взаємоповаги: давайте не будемо підглядати у туалеті, а будемо дивитися на результати роботи. Відтак раджу ознайомитися з підсумками півріччя очолюваних мною галузей.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
