Золота рибка для Києва

04.08.2005
Золота рибка для Києва

Невдовзі рибалок з цього місця ганятиме охорона.

      Керівництво державного комунального підприємства «Плесо», яке збирається запустити 20—30 тонн риби до столичної водойми, сподівається, що це вдасться зробити вже до кінця цього року. Якщо роботи йтимуть за графіком, у Русанівському каналі плаватимуть амурські товстолобики — строкатий і білий, а також білi і чорнi амури. Але спочатку, за словами директора підприємства Миколи Щепця, треба встановити на дні каналу спеціальне рибозахисне устаткування, яке б не давало живій масі випливти  в Дніпро (вартість проекту складе 1 мільйон гривень). Замість традиційних сіток, в яких риба може заплутатись і загинути, по дну проляже система труб.  Через них буде проганятися водно-повітряна суміш, яка створюватиме ефект вибуху і відлякуватиме лише рибу. Така система активно застосовується на водозаборах у Росії, щоб не давати водним мешканцям потрапити всередину споруд. 

      Невипадково в канал запустять саме товстолобика й амура, а не якусь іншу рибу — саме вони очистять воду від водоростей та молюсків, які почуваються занадто комфортно без своїх природних ворогів. Микола Щепець пояснив, що через бурхливе розростання рослинності у води з'являється неприємний запах, Русанівський канал «цвіте», замулюється, словом, старіє і може навіть перетворитися на болото. Екологи переконані, що Русанівський канал врятує тільки риба, тому що до нього не можна застосовувати ні механічний, ні хімічний способи очищення: у «хімічному» випадку порушиться баланс водойми, у «механічному» — попливуть плити, якими викладено береги. Ситуація зміниться на краще, коли товстолобик їстиме синьо-зелені водорості й іншу дрібну рослинність, чорний амур живитиметься молюсками, ракоподібними, комахами, а білий амур — рослинами побільше: очеретом, рогозом, навіть листями капусти чи буряка, які випадково потрапили до води. До речі, меліоратори всього світу добре знають, що амур утилізує рослинність ставків та озер, яка більше нікого не цікавить, причому влітку риба харчується дуже інтенсивно, з'їдаючи протягом дня стільки ж, скільки важить сама, бо нагулює жирок на зиму. Звісно, якщо затяті рибалки не почнуть тягати амурiв сітками...

      За словами Миколи Щепця, найменше він би хотів, аби після повідомлення у ЗМІ Русанівський канал окупували люди, раді поживитися дармовою рибою: «Краще тримати дату запуску риби в таємниці — менше браконьєрів прийде до каналу. Але ж вони все одно рано чи пізно дізнаються і будуть намагатися незаконно виловлювати амура і товстолобика. Без охорони ми не обійдемося». 

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>