Порожняк не гонить?

      Зробивши ковток свіжого повітря, людина, яка тривалий час безвилазно перебувала у задушливому погребі, може знепритомніти. Мабуть, щось подібне відчув організм «донецького в'язня» Бориса Колесникова, опинившись на волі після кількох місяців сидіння за гратами. «Там» пан Борис тримався  живчиком, вдало поєднуючи на обличчі вираз невинно засудженого стражденця з магнетичним поглядом красеня-чоловіка (принаймні саме таким він виглядав у очах завжди наявних у таких випадках екзальтованих жіночок, які, тримаючи в руках портрети ув'язненого Колесникова, стогнали під вікнами судів: «Ох, який же він МУЖЧИНА!»). Та щойно голову Донецької облради рішенням суду випустили з «клітки» на всі чотири сторони (обмежені кордоном України), як слабкий чоловічий організм не витримав, і «мужчині» стало вкрай зле.

      Одразу після звільнення в залі Київського апеляційного суду «політичного в'язня» номер один повезли до рідного Донецька. Однак у літаку, який чартерним рейсом віз Колесникова на малу батьківщину, самопочуття Бориса Вікторовича різко погіршилося.

      Це, зокрема, помітила й лікар за освітою, народна депутатка й член Партії регіонів Тетяна Бахтєєва. Як згодом пані Тетяна розповіла журналістам, саме в літаку було ухвалене рішення відправити Колесникова на медичне обстеження. Тож у аеропорту визволеного голову Донецької облради зустрічав не лише «Мерседес», а й карета швидкої допомоги. І хоча як засіб пересування «політичний в'язень» обрав таки «Мерс», незабаром стало відомо про те, що Колесников перебуває у реанімаційному відділенні Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання. Діагноз — порушення ритму серця й високий артеріальний тиск. До речі, саме серцевими проблемами адвокат Колесникова Андрій Федур свого часу пояснював відмову підопічного від керівництва облрадою, про що Борис Вікторович написав окрему заяву. А тепер, до речі, нібито ще більш хворий Колесников оголосив журналістам, що планує повернутися до виконання своїх обов'язків.

      Очевидно, донецькі лікарі таки недарма їдять свій хліб. Хоча, як повідомила «Інтерфаксу» напередодні в.о. заввідділом реанімації ДОКТМО Ольга Хміль, «хворому проводять інтенсивну терапію», і перебувати в лікарні йому ще доведеться довгенько — «стільки, скільки це необхідно для виведення Колесникова з критичного стану».

      Але міцний молодий організм таки взяв своє, і вже в середу голова Донецької облради був у змозі перервати курс лікування, щоб на 11.00 з'явитися в Києві, у Генеральній прокуратурі. Повістку про цей виклик до слідчого  його адвокат одержав через кілька годин після звільнення Колесникова з-під варти. Оскільки останній — як стверджує він сам та його юридичні й «життєві» адвокати — є «сумлінним і законослухняним громадянином», то, дякуючи лікарям, які його «швидко поставили на ноги», справді приїхав до столиці й відвідав слідче управління ГП. І це, незважаючи на те, що «джерела, наближені до Генпрокуратури», попереджали Бориса Вікторовича: є ймовірність повторного взяття його під варту. Завбачливий Колесников розцінив такі «попередження» як спробу «видавити» його з країни і «сформувати у громадян України негативну думку» про нього, тому на провокації не піддався й рівно об 11.00 був у слідчого. А вже через 15 хвилин вийшов і заявив, що повертається до Донецька. Справа-то, виявляється, була «дріб'язковою»: від відпущеного на підписку про невиїзд Колесникова вимагалося всього-на-всього... дати цю саму підписку, яку у вівторок у нього ніхто взяти не здогадався! «Висновок напрошується один — ГПУ була настільки ошелешена результатом засідання суду, що елементарно забула взяти в Колесникова підпис під документом, який позбавляє його права покидати країну», — іронізує з цього приводу прес-служба самого голови Донецької облради.

      Тобто протягом цілої доби «політичний в'язень», по суті, був вільний, як птах, і міг спокійненько чкурнути за кордон. Але не чкурнув. Невже й справді законослухняний? На відміну від Генеральної прокуратури, яка, за словами Андрія Федура, учора незаконно внесла до Верховного Суду подання за підписом заступника Генпрокурора Віктора Шокіна про оскарження прийнятого у вівторок рішення Апеляційного суду Києва (про звільнення з-під варти Колесникова і зміну запобіжного заходу на підписку про невиїзд). Пан Федур стверджує, що такі дії ГПУ законодавством не передбачені, а рішення Апеляційного суду оскарженню не підлягають. Натомість у прес-службі ВСУ журналістам повідомили, що це клопотання має розглядатися в порядку виняткового провадження, тобто всім складом суддів Судової палати у кримінальних справах, а також суддями Військової колегії ВСУ.

      Отже, щонайменше до пори до часу Борис Колесников на волі. За нього можна тільки порадіти й побажати швидшого одужання, а от опозиції варто хіба поспівчувати. Адже зі звільненням Колесникова «біло-синій» табір втратив чи не єдине гасло, яке на даний момент об'єднувало Партію регіонів, СДПУ(о), ПСПУ, «Державу», тощо в щось подібне до одного цілого — на кшталт наметового містечка в Маріїнському палаці. Тепер «червону ганчірку» у вигляді «політв'язня» Колесникова прибрали, і надалі принаймні якийсь час доведеться боротися поодинці...

КАРЛОВІ ВАРИ НА ДРОТІ

             Лідер Партії регіонів Віктор Янукович, який зараз відпочиває на чеському курорті Карлові Вари, вважає, що звільнення його соратника по партії Бориса Колесникова є хоча й абсолютно логічним та законним, але дуже запізнілим. «Чотири місяці, зневажаючи всі норми закону і права, Конституції, відбувається безпрецедентне кримінальне переслідування Колесникова за явно і брутально сфабрикованою справою, — цитує Януковича УНІАН. — Це розуміють навіть у самій Генеральній прокуратурі, де змушені кинути на так звану «справу Колесникова» вже четвертого слідчого». За словами політичного курортника, у справі голови Донецької обласної ради залишається головне питання — про відповідальність тих, «хто затіяв заради політичних цілей недостойну метушню навколо чесного імені людини», якої «ні організаторам цієї «справи», ні її виконавцям не уникнути».

      Окрім того, колишній Прем'єр-міністр переконаний, що «справа Колесникова» стала по суті справою про недотримання в Україні Закону і Конституції й «розкрила всьому світу очі на відверті і грубі порушення прав людини в нашій країні, політичні переслідування і залякування інакомислячих», завдавши іміджу нашої держави у світі «величезної і непоправної шкоди».