І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як на кримські на обжинки...
03.08.2005
(Василя ГРИБА.)
Кримські хлібороби, як відомо, першими в країні отримали привітання від Президента Віктора Ющенка за професіоналізм і працьовитість. Сповна використовуючи кожну погожу днину, вони наразі «добивають» останні гектари хлібної ниви, для чого, крім своїх, залучили 691 комбайн «зі сторони».
Отож станом на 25 липня, зокрема, зернові скошені й обмолочені на 97 відсотках площі. Для порівняння: торік цифра тільки наближалась до 92 відсотків. Намолот становить 1 млн. 101 тисяч тонн при середній урожайності 21,5 центнера з гектара. А минуло літа цифри були такими: 1 мільйон 124 тисячі тонн ранніх зернових і 23,6 центнера з гектара. У лідери з 198 тисячами тонн зерна вийшли трудівники найбільшого степового Красногвардійського району (середня врожайність — 27,3 тисячі центнерів з гектара). Найнижчий же показник — у Раздольненському — лише 15 центнерів.
Напередодні Анатолій Корнійчук, перший заступник голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, закликав керівників сільгосппідприємств обов'язково декларувати обсяги зерна, яке є у них на зберіганні. Причому інформація має бути достовірною, інакше, мовляв, це буде розцінюватись як приховування від оподаткування.
Враховуючи, що більшість господарств мають достатньо складських приміщень, краще зерно вивозити на елеватори. За словами міністра, контрольні органи, у свою чергу, повинні захищати аграріїв, аби на елеваторах їх «не об'єгорили», не знижували класність, не завищували вологість і засміченість. За всі схожі спроби заробити на селянах «винахідників» неодмінно каратимуть, наголосив Анатолій Корнійчук.
Вiце-прем’єр автономiї також настійно рекомендує не поспішати з продажем зерна нового врожаю. Якщо ж продавати, то ячмінь, скажімо, не дешевше 500 гривень за тонну. Щодо продовольчої пшениці, то спершу, на його думку, необхідно визначитись, скільки її потрібно на фуражні й регіональні потреби.
А взагалі ж, радить Анатолiй Корнiйчук, допоки не склалась в країні реальна ціна на зерно, значно вигідніше сьогодні господарствам брати банківські кредити під його заставу. Він каже, що банки автономії підтвердили свою готовність надавати такі позички за складськими довідками з елеваторів.
