Стовідсотково: не мали б «копачі» з національного заповідника «Хортиця» і Запорізької філії інституту археології НАН України чергової удачі, якби не тривала дискусія з приводу того, де саме треба прокладати нові мости через Дніпро. Будівельників, звісно ж, не тішить призупинення робіт до остаточних висновків робочої групи, а ось археологам своєрідний тайм-аут дав додатковий шанс для вірогідного відкриття. Одержавши ще 70 тисяч аж ніяк не зайвих гривень, вони ущільнили графік розкопок — і таки «копнули там, де треба»: за кілька десятків метрів від Дніпра знайдено поселення наших предків епохи бронзи. Аналогічне знайденому ще археологом Добровольським у період спорудження ДніпроГЕСу, однак тоді унікальну знахідку буквально затоптали творці п'ятирічних рекордів.
«Ми відкопали гранітний фундамент великої, 20 на 25 метрів, споруди, де жив якийсь вождь чи жрець, — каже заступник директора «Хортиці» з науки Максим Остапенко. — Поміж знайденого є бронзові кинджали, браслети періоду Троянської війни та інші доісторичні коштовні речі». Фахівці стверджують, що навіть античні будинки приватників були меншими. Прекрасно збереглося також камінне вогнище, викладене кімерійцями три з половиною тисячі років тому. Археологи продовжують відкопувати знаряддя праці, вироби з кераміки і металу.
Знахідка була б не такою унікальною, якби не обставина, над якою ще сушитимуть мізки вчені: поміж трофеїв є щось схоже на бивень мамонта і вироби зі слонової кістки. Слони на Хортиці?! (Максим Остапенко лише нагадав, що саме на запорізькій землі перетиналися торговельні шляхи купців звідусіль, у тому числі з далекої Індії). «До сьогодні виробiв із слонової кістки в Україні, здається, ще не знаходили, — каже пан Максим. — Тоді ж вони були дорожчими за бронзу».