Кампанія правдоборства, яку започаткувала українська діаспора у США щодо позбавлення престижної в цій країні Пулітцерівської премії журналіста, тодішнього московського власкора «Нью-Йорк таймс» Вольтера Дюранті, за його відверту брехню про голодомор в Україні 1932 року, добігає переможного фіналу. Пулітцерівський комітет уперше за свою історію вирішив відкликати премію, якою нагородили в ті роки цього журналіста, нині вже, звісно, покійного. Як відомо, кореспондент «Нью-Йорк таймс», сидячи у Москві, натхненний бравими сталінськими агітками про переможну ходу соціалізму Країною Рад, передавав до центрального офісу своєї газети бадьорі статті, в яких, зокрема, неодноразово стверджував, що голодомору в УРСР немає.
Аналізуючи сьогодні статті Дюранті, історик Марк фон Хаген резюмує, що публікації журналіста, що з'явилися в 30-ті роки у «Нью-Йорк таймс», писані «мовою пропагандистського ентузіазму його інформаційних джерел», в них спостерігається «серйозний дисбаланс між змістом і тим, що насправді відбувалося в ті часи у СРСР». Дюранті здебільшого не згадував про штучний голод в Україні, який забрав життя, за різними оцінками, від п'яти до семи мільйонів чоловік, а як згадував, то полум'яно заперечував, мовляв, ніякого голоду не існує. При цьому мало свідчень, що журналіст колись виїздив з Москви в епіцентр подій, в саму Україну, приміром на Полтавщину чи Черкащину.
Звіт історика фон Хагена передано видавцю «Нью-Йорк таймс» Артуру Сульцбергеру. Той, у свою чергу, відмовився наразі коментувати подальші дії своєї газети, відказавши, що слід чекати рішення Пулітцерівського комітету. Водночас «Ассошіейтед Пресс» повідомляє зі своїх джерел, що «Нью-Йорк таймс» готова повернути преміальні, отримані у 1932 році за радянські репортажі Дюранті.