Громадські слухання — фарс

28.07.2005

      Протягом останніх трьох місяців у кожному районі Києва проходили громадські слухання з питань містобудівної політики — традиційно бурхливо, емоційно, але чи результативно? У понеділок кияни намагалися підбити перші підсумки цих слухань і визначити, чи була від них узагалі якась користь. В обговоренні брали участь як представники міської влади, так і їхні опоненти: члени Коаліції учасників Помаранчевої революції, Форуму порятунку міста Києва та Громадського об'єднання власників житла.

      Дійти згоди владі та представникам громади не вдалося: перші вважали, що слухання пройшли як треба, другі казали, що містобудівна політика не враховує інтересів жителів Києва, а на так звані громадські слухання чомусь забували запросити киян, яким потім жити поруч із бетонною конструкцією замість дитячого майданчика. Думки розділились на два табори. Керівник Коаліції учасників Помаранчевої революці Сергій Мельниченко розкритикував владу: «Ці слухання з боку влади —  фарс. Жителі, які намагаються захистити свої громадські права, на практиці не раз зазнавали насильства та побиття, проти них застосовували сльозогінний газ. А мер Олександр Олександрович — це людина, яка не тримає слова».

       Перший заступник мера Валерій Борисов від імені влади констатував, що проблеми є, і місто буде над ними працювати: «Є питання, які слід узгодити. Необхідні певні документи, які систематизують містобудівну політику». Віце-мер пообіцяв, що всі побажання з приводу забудови столиці будуть проаналізовані і враховані в рішеннях Київради, а всі земельні ділянки тепер будуть відводитися на конкурсній основі. До пана Борисова приєднався ще один заступник мера Михайло Голіцин: «Ставлення до будівництва у кожного таке, як у сім'ї, коли хочуть робити ремонт. Одному подобається, іншому ні. А щодо слухань, то одні й ті самi люди мандрують по районах із прапорами. Зрозуміло, що вони куплені, знають, куди йти. Влада не повинна бути ні на боці громадян, ні на боці інвестора, а на боці закону».

      Важко сказати, чи отримали хоч якусь користь учасники обговорення від емоційного спілкування у залі УНІАН. Кожен залишився при своїх поглядах на проблему — так само, як і до початку дискусії.

Оксана ГОЦУР.
  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>