Експонат музею «Соцляндія», плакат з написом «Самогон — причина сліпоти».
На початку червня в столиці Польщі у Варшаві пройшла вже третя впродовж двох останніх років акція під назвою «Принеси комунізм до музею!». Як повідомила польська інформагенція ПАП, організатори акцiї звернулися з проханням до мешканців столиці та регіонів приносити до зали «Театру Студіо», який міститься в сумнозвісному «символі» польської столиці — збудованому в стилі сталінської архітектури хмарочосі Палацу культури і науки (ПКіН), будь-які пам'ятки про комуністичні часи 1944-89 років. Вони стануть частиною експозиції музею комунізму «Соцляндія». Музей буде розташовано в підземеллях згаданого палацу, який віддавна є більмом на оці для варшав'ян та гостей столиці, оскільки постійно нагадує їм про приниження Польщі в роки червоної диктатури. Аби знести архітектурного монстра, потрібні велетенські кошти, тому поляки намагаються хоч якось сховати його за велетенськими рекламними полотнами.
За задумом творців, «Соцляндія» має знову повернути відвідувачів у призабуту дійсність реального соціалізму. В нутрощах підземелля будуть відтворені типові квартири часів Польської Народної Республіки з типовою обстановкою віталень, спалень та кухонь, службові офіси, невеликі цехи закладів праці. Будівництво «Соцляндії» в підземеллях ПКіН розпочнеться наприкінці цього або на початку наступного року.
Один із координаторів музею Мая Рачинська пояснила: «Ми приймаємо від населення як предмети винятково цінні — документи, так і речi щоденного вжитку: газети, талони на продукти харчування, листи та листівки, книги скарг і пропозицій, книги доносів на сусідів. Кожен, хто віддасть якусь пам'ятку, буде вписаний до книги дарувальників».
Координатор будови музею з боку міськради Варшави Марек Козицький пояснив: «У Музеї комунізму відвідувачам повинно бути одночасно і страшно, і смішно».
Музей уже отримав кілька унікальних речей, зокрема, тюремні штани репресованого в сталінські часи Владислава Бартошевського (учасник Варшавського повстання, який за комуністів був двічі засуджений до трьох і п'яти років ув'язнення за звинуваченнями у шпигунстві; після падіння комунізму — міністр закордонних справ Польщі), збірку заборонених сатиричних малюнків відомого карикатуриста Яцека Федоровича та ... два ліві черевики, якими був нагороджений за ударну працю якийсь«передовик виробництва».
Одна жінка принесла парфуми «Поема» в коробочці, яка відкривається у формі ківша екскаватора. Вона отримала в подарунок два флакони цих духів ще в 60-ті роки, але коли відкрила пляшечку, з'ясувалося, що парфуми... страшенно смердять, тому другий флакончик пролежав цілим під шафою наступні 40 років.
Фонд «Соцляндія — Музей комунізму» був заснований 1999 року. Одним із його фундаторів був відомий польський кінорежисер Анджей Вайда. Метою фонду є передача наступним поколінням історичної правди про реальний соціалізм. Фонд «Соцляндія» вже організовував у липні-листопаді 2003 року у підземеллях ПКіН виставку пам'яток iз 1944-89 років, які свідчать про злочини комунізму та сірість буденного життя в ПНР. Після закінчення виставки міськрада Варшави уклала з фондом угоду про спільне створення Музею комунізму. Він уже має свій сайт — www.socland.pl.
Першим музеєм, який було відкрито у Празі після «оксамитової революції», що позбавила цю країну червоної диктатури, став Музей комунізму. Він у всіх аспектах демонструє найпохмуріший феномен ХХ століття. Засновники та керівництво музею вважають, що виставлені в ньому експонати служитимуть своєрідним фільтром при вирішенні сучасних політичних питань у Чеській Республіці.
Усі експонати, виставлені в трьох залах музею, є автентичними. В музеї є також зала, в якій відбуваються регулярні кінопокази, організовуються тематичні виставки, конференції та дискусії.
Угорський музей злочинів комунізму, який має назву Terrorhaza («Будинок терору»), було відкрито лише три роки тому. Він розташований майже в центрі Будапешта на одному з наймальовничіших бульварів Європи — вулиці Андраші, 60. Чотириповерхову будівлю музею важко не помітити, оскільки дах над нею виступає на кілька метрів і в ньому зроблені отвори у вигляді п'ятикутної зірки та написів «TERROR».
Угорці добре пам'ятають криваве придушення антикомуністичного повстання 1956 року та інші злочини «червоної влади», тому експозиція музею в Будапешті є найбагатшою з усіх існуючих музейних закладів подібного напряму. Щоправда, квиток до музею доволі дорогий — 20-30 гривень на наші гроші (дітям та пенсіонерам — знижки), дорожче, ніж в інші музеї та картинні галереї, на які так багата столиця Угорщини. Хто не має можливості побувати у Будапешті чи заплатити немалу суму, щоб переглянути музейні експонати, той може здійснити віртуальну прогулянку за сприяння сайту www.terrorhaza.hu. На жаль, увесь пояснювальний текстовий матеріал подається лише угорською мовою, але фото також немало розповідають.
«УМ» свого часу вже повідомляла, що на півдні Литви приватний підприємець відтворив сталінський ГУЛАГ, принаймні один із його таборів з усіма незмінними атрибутами. Туристів везуть від найближчої залізничної станції до музею сталінського терору у таких самих вагонах для худоби, якими свого часу перевозили жертв комуністичного режиму. Музей користується популярністю серед місцевих та закордонних туристів і дає непогані прибутки.
Це наштовхнуло інших на ідею створення подібних музеїв-скансенів сталінізму. Про намір реалізувати такий проект з метою приваблення закордонних туристів заявив у середині червня мер Воркути, де в часи сталінізму загинуло щонайменше 200 тисяч людей. Підприємливий російський градоначальник Ігор Шпектор пояснив: «Я буду годувати гостей баландою з брукви та найму охоронців, які стрілятимуть з веж по «втікачах» набоями з червоною фарбою». Жертви сталінських репресій визнали таку ідею цинічною, оскільки на околицях міста щоліта оголюються гори кісток досi не похованих жертв ГУЛАГу. Але, ймовірно, критика не зупинить Шпектора.
Кілька відбудованих дерев'яних таборів мають бути обнесені огорожею зі справжнім колючим дротом. Розміщених у бараках туристів-«в'язнів» годуватимуть тим самим, що і справжніх в'язнів в 30-50-х роках. Їх будуть охороняти охоронці в мундирах НКВС. Проектувальники таборів пішли лише на один великий компроміс: у бараках встановлять сучасні апарати для обігріву приміщень. Мер-підприємець заявив американському журналісту: «Я мрію, що сюди приїздитимуть американські шанувальники екстремальних видів спорту».
Воркута надалі залишається символом сталінізму. У 1932-54 роках через 130 місцевих концтаборів пройшли близько двох мільйонiв в'язнів. Більше 200 тисяч із них лягли кістками у вічній мерзлоті від непосильної невільничої праці «на благо соціалізму», від голоду, холоду та хвороб. Ігор Шпектор у відповідь на критику противників створення «табірного туристичного центру» посилається на досвід північноуральського міста Перм, де вже кілька останніх років туристам, які відвідують місцевий Музей ГУЛАГу, дозволяють ночувати у табірних бараках. Щоправда, активіст місцевого осередку товариства «Меморіал» Андрій Калих, який документує злочини сталінізму, зазначає: «У пермському музеї немає жодних розважальних програм. Туристи лише знайомляться з історією каторжників. І все це — за майже символічну оплату».
Пермське обласне відділення міжнародного історико-просвітницького, правозахисного та благодійного товариства «Меморіал» ще 1993 року прийняло рішення про створення музею політичних репресій та тоталітаризму в СРСР на базі табору для політв'язнів «Перм-36», який діяв до 1987 року. В цій зоні більшість становили українські в'язні совісті.
Бі-Бі-Сі повідомляє, що найближчим часом Музей тоталітаризму з'явиться в російському місті Самара (колишній Куйбишев), яке в недалекому минулому з огляду на велику кількість таємних військових підприємств було закритою територією. Тепер Самару щороку відвідують тисячі закордонних туристів, яких приваблює передусім розташований тут бункер Сталіна, споруджений у роки Другої світової війни для гарантування безпеки «батька народів». Наразі в Самарі тривають дискусії, чи Музей тоталітаризму має стати конкурентом бункеру Сталіна, чи увійти разом із ним до єдиного туристичного комплексу. Зрозуміло, що і в цьому випадку головною рушійною силою є не інтерес до історії та бажання зберегти для прийдешніх поколінь правду про злочини комунізму, а бажання заробити на інтересі західної публіки до історії. Ініціатор створення Музею тоталітаризму місцевий бізнесмен Олег Кокорев вважає, що дух сталінської епохи має бути відтворений не традиційними експонатами, а синтезом усіх засобів сучасного мистецтва. Чи варто розуміти так, що сталінські реалії будуть відтворюватися з використанням лазерного шоу або сучасної звукопідсилювальної апаратури? Однак Рада Європи та Британська рада вже висловили інтерес до фінансування цього проекту.
Не варто звинувачувати в цинізмі та безпам'ятстві лише російських «діловарів». Пам'ять, шляхетні почуття програють у змаганні з привидом великих заробітків. 5 липня у Берліні розпочалася і впродовж кількох днів була закінчена ліквідація меморіалу жертвам Берлінської стіни.
Меморіал пам'яті під назвою «Вони лише прагнули свободи» було відкрито 31 жовтня 2004 року з нагоди 15-ї річниці падіння комунізму в НДР. Він складався з відбудованого фрагменту Берлінської стіни та 1065 дерев'яних хрестів. Кожен хрест був присвячений одній особі, яка загинула при спробі втечі через стіну з «комуністичного раю» до Західного Берліна, і мав табличку з прізвищем жертви. Ініціаторка зведення цього пам'ятника, директор розташованого неподалік Музею Берлінської стіни Александра Хільдебрандт оплатила оренду землі під меморіал, яка належить банку Bankaktiengesellschaft Hamm (BAG), лише до кінця 2004 року. Коштів на оплату оренди землі на цей рік не знайшла. Банк BAG спочатку продовжив угоду про оренду, але потім відмовився від своїх зобов'язань. На думку Хільдебрандт, банк змінив становище під дією політичного тиску, передусім з боку Партії демократичного соціалізму — спадкоємиці традицій комуністів НДР. Посткомуністи правлять у Берліні спільно iз соціал-демократами Герхарда Шредера останні три роки. Тепер банк BAG продасть земельну ділянку, де стояв меморіал, іншій комерційній структурі за 36 млн. євро.
Заклики Александри Хільдебрандт до німецької та міжнародної громадської думки, яка свого часу так переймалася Берлінською стіною, допомогти зібрати необхідні мiльйони для викупу землі під меморіал наразі не дали результату. Всі, до кого зверталася жінка: від колишнього польського антикомуністичного лідера Леха Валенси до президента США Джорджа Буша, — виявили повну байдужість.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
