Безсмертна реформа

23.07.2005
Безсмертна реформа

Віце-прем'єр Роман Безсмертний спуститься з неба на землю й у вівторок переконуватиме в потребі «адмінтеру» харків'ян. (Фото Данила IВАНIВА.)

      Навряд чи слід сперечатися, чим насправді був учинок віце-прем'єр-міністра Романа Безсмерного, який після «громадського розносу» та «шумових ефектів» із приводу адміністративно-територіальної реформи у його рідному Макарові оголосив про відставку. Емоційний зрив? Жест відчаю? Свідчення безсилля в переконуванні співвітчизників у доцільності реформи? Продуманий крок з урахуванням того, що Президент відставку не прийме? Віктор Ющенко, як і слід було очікувати, «адміністративного» віце-прем'єра — колишнього й, можливо, наступного главу свого виборчого штабу — з посади не відпустив. Дав кілька порад і настанов (головна з яких — бути ближчим до людей) та припросив працювати. Цим самим глава держави не просто показав, що довіряє розробку «адмінтеру» саме Безсмертному, а засвідчив: реформа — вимога часу, тобто Президента.

      Отже, реформу слід просувати далі. Уже цього вівторка Безсмертний відновить «місіонерські» вояжі поїздкою до Харкова.

      «На сьогодні сам термін адміністративно-територіальної реформи дискредитований, хоча люди навіть не вникають у її зміст, — зазначав віце-прем'єр ще до «відставки». — У мене є достатньо аргументів, аби переконати своїх опонентів у тому, що в адмінреформі немає ніякого злого умислу. Але це тільки в тому випадку, якщо опоненти готові мене чути».

      Хоч які б суперечки точилися навколо цієї теми, «вкинутої» у суспільство новою владою у спосіб, що нагадує політреформу Кучми — Медведчука, всі сходяться на одному: широке громадське обговорення потрібне. Продовжимо його й ми.

 

ОЦІНКИ

Голова Верховної Ради Володимир Литвин:

«Дискусії щодо адмінреформи свідчать про демократичний потенціал, сформований новим Президентом»

      Спікер Верховної Ради Володимир Литвин ставиться до просування реформи в її нинішньому вигляді критично. Днями, перебуваючи у Дніпродзержинську, Голова парламенту сказав, що пропонований «адмінтер» є «лише пропозицією експертів і напрацювання, зроблені ними». На думку Литвина, вони «потребують ще здійснення розрахунків, обговорення в суспільстві та експериментальної бази». Водночас саму потребу реформи спікер не заперечує. Зокрема, Литвин подякував віце-прем'єру Роману Безсмертному за те, що той дійсно почав працювати у цьому напрямі, повідомляє УНІАН.

      Найважливішим у проведенні реформи Володимир Литвин називає здобуття  підтримки суспільства. Тоді як законодавча база — це, на думку спікера, питання технічне. А з приводу того, що навколо АТР відбуваються палкі дискусії, спікер зазначив: «Це свідчить про демократичний потенціал, сформований Президентом у владі».

      Володимир Михайлович припустив, що пропозиції Безсмертного не знаходять підтримки, зокрема, через те, що попереду вибори. Відтак, мислить спікер, до виборів реформи не буде, і її доля залежатиме від наступного складу ВР.

      Водночас Литвин висловив сумнів, що реформу вдасться здійснити найближчим часом: вона, на його думку, потребує колосальних коштів.

Міністр юстиції Роман Зварич:

«Люди дезінформовані, маніпульовані»

      Міністр юстиції підтримує адміністративно-територіальну реформу, бо нинішня «система [устрою] є ніяка». Роман Зварич також вважає головного автора реформи, віце-прем'єра Романа Безсмертного, «державним службовцем високого рівня, високого калібру».

      Головний правник держави стверджує, що на пана Безсмертного зараз чиниться великий тиск і має він «далеко не моральний характер». «Я думаю, що це робить йому (Безсмертному. — Авт.) велику честь, що він про це мовчить. Так як я намагався мовчати, коли на мене цей тиск здійснювався», — цитує главу Мін'юсту «Українська правда».

      Щодо самої реформи, то, на думку Зварича, ніхто не збирається робити її похапцем: спершу буде вивчення, обговорення пропозицій, а вже потім — безпосередня «польова» робота. Бо наразі «адмінтер» ще не дозрів. Принаймні це стосується пакету законопроектів, підготовлених для того, щоб здійснити реформаторський експеримент на Київщині. Роман Зварич, відомство котрого, як виявилося, було одним із розробників пакету «експериментальних» проектів, заявив: «Я не кажу, що вони (законопроекти. — Авт.) досконалі, ми ще не готові сказати, які будуть соціально економічні наслідки — позитивні чи негативні, ми не готові її ще вводити. Для цього, власне, і пропонувався експеримент і громадські слухання», — цитує міністра юстиції агенція УНІАН.

      Коментуючи ситуацію, яка склалася під час таких громадських слухань — у Макарові, коли віце-прем'єр Безсмертний емоційно заявив про свою відставку, Роман Зварич обвинуватив у виникненні скандалу чиновницький апарат. «Те, що відбувалося в Макарівському районі, — зазначив Зварич, — це відвертий шантаж з боку людей, які дезінформовані й маніпульовані. Зміст там був один: як місцевим керівникам зберегти свої посади».

Голова Житомирської обласної ради Архип Войтенко:
«Експериментувати на всій державі неприпустимо»

      До прихильників «адмінтеру» належить і голова Житомирської облради. Щоправда, в її нинішньому просуванні Архип Войтенко бачить кілька недоліків. Зокрема, вважає він, реформа не на часі. «Починати її можна буде, як мінімум, у 2007 році, якщо до того Україна зуміє вирішити найбільш нагальні соціальні, економічні проблеми», — цитує голову представницького органу Житомирщини агенція УНІАН.

      Пан Войтенко каже: Польщі реформа обійшлася майже у 20 мільярдів доларів, тому нам треба добре все обдумати, підготувати, «а не рубати з плеча». «Спочатку треба провести експеримент на невеликій території, побачити, що це дасть і який буде результат та затрати, а потім робити висновок», — зазначає голова облради і додає, що «на всій державі експериментувати неприпустимо».

      Інша проблема, яка стоїть на шляху реформи, — це робота з населенням. На думку Архипа Войтенка, для успішного проведення «адмінтеру» потрібно «довести до свідомості людей, що це таке, навіщо це робиться, який буде кінцевий результат». Влада, у свою чергу, повинна підготувати належну соціально-економічну базу, підкреслив Войтенко.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>