Міст Патона: корозія і пам’ятка. Чому перспектив ремонту не видно?
Міст Патона давно став героєм київських мемів, тривожних відео і постів у соцмережах. >>
Питання енергозбереження численні й багатогранні. Першочерговим і швидкодоступним засобом, спрямованим на введення режиму енергозбереження, є облік фактичних витрат кількості води за допомогою надійних і точних засобів вимірювальної техніки. Упровадження приладів обліку само по собі не заощаджує ресурси, але показує їх фактичне споживання. Це стимулює раціональне споживання енергії і допомагає вести об'єктивні розрахунки між споживачем та виробником під час купівлі-продажу матеріальних ресурсів.
Важливо відзначити, що, як свідчить практика, визначені нормативами розміри споживання енергоресурсів приблизно на 40% перевищують розміри їх фактичного споживання. Встановлення лічильників дає можливість регулювати кількість і тим самим знижувати свої витрати на оплату за воду.
Наразі питання «Ставити чи не ставити лічильник?» уже не існує, оскільки ефективність цих приладів доведена. Ще 27 листопада 1995 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 947 про поетапне оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії. Двічі постановами Кабміну продовжувався термін реалізації програми до 2002 та 2007 років.
Зараз намітилася стійка тенденція зростання кількості бажаючих встановити у квартирах лічильники води. Одразу ж виникає питання «Який лічильник використовувати?», оскільки таких приладів у нашій державі пропонують уже доволі багато.
У всі часи вода була життєво необхідним продуктом для людини. Для економії використання води (зменшення платні за неї) насамперед необхідно поставити водоміри в кожному будинку, а ще краще — у кожній оселі.
Сьогодні вартість лічильника номінального діаметру 15 мм коливається від 50 до 90 гривень. Звичайно, це не так дешево, тим більше що до нього необхідно придбати ще комплект приєднувальних штуцерів, фільтр і оплатити витрати зі встановлення. Та все-таки встановлення одразу ж виправдовує себе. Особливо влітку, коли більшість громадян з п'ятниці до неділі «відпочивають» на своїх дачах або коли відключають воду. Не останнє місце у питанні раціонального використання води займає і моральний бік. Коли людина знає, що платитиме за лічильником, то можна повністю бути певним, що крани не будуть текти. Той, хто встановив лічильник, буде більш заощадливо ставитися до витрат одного з найцінніших дарунків природи — води. В цьому повинні бути зацікавлені всі, але так буває не завжди.
Купувати лічильники рекомендуємо в спеціалізованих магазинах. І перевагу надавати лічильникам вітчизняного виробництва. З досвіду ми можемо з певністю сказати, що лічильники, відпрацювавши 4—5 років, а деякі і менше, потребують ремонту. А оскільки запасних частин ремонтні організації не отримують з країн ближнього і дальнього зарубіжжя, то звідси і відповідь: прилад визнається непридатним до застосування.
Ще у 2000 році ЗАТ «Верле — Донбас» (м. Донецьк) освоїло серійне виробництво крильчатих лічильників холодної та гарячої води. Лічильники донецького виробництва багато в чому є пріоритетними порівняно з лічильниками води інших виробників, особливо у плані зниження поточних експлуатаційних витрат. Якість лічильників на належному рівні.
Повірку лічильників води проводять державні повiрники i ДП «Донецькстандартметрологія» як на своєму, так і на устаткуванні підприємств міста: ТОВ НТГЦ «Гідроцентр», КП «Містводоканал», ЗАТ «Верле — Донбас».
Проводячи аналіз географії встановлення лічильників води, ми звернули увагу на такий факт. В основному їх установлювали жителі таких великих міст, як Донецьк, Маріуполь. Горлівка. У чому ж річ? Причина виявилася в тім , що саме тут можна було робити обов'язкову повірку цих приладів після закінчення міжперевірочного інтервалу.
І з іншого боку, вартість цієї роботи порівняно висока. Особливо для пенсіонерів та малозабезпечених сімей. Мені пригадується розмова з пенсіонером iз міста Селідово. Він буквально на пальцях показав, у що обходиться йому зняття, доставка лічильника води держповiрнику, повторна установка . Дорогувато виходило. Ми вирішили придбати нове устаткування для повірки лічильників води. Вклали в це тільки по Донецьку 110 тисяч грн. Подібні установки з дещо меншою продуктивністю вартістю 41 тис. грн. з'явилися в Маріуполі, Красноармійську, Краматорську, Макіївці.
Одразу вирішили дві проблеми. По-перше, наблизили місця перевірки лічильників води до споживачів, тобто розширили зону охоплення потенційних своїх клієнтів. По-друге, що особливо важливо в наш час, вартість перевірки лічильників значно знизилась. Наприклад, споживачі Маріуполя це одразу відчули. Вартість перевірки з 7 грн. 25 коп. знизилася до 3 грн. 24 коп. Це один з найнижчих тарифів по всій Україні.
До речі, крок назустріч споживачам зробила і Науково-технічна комісія з метрології Держспоживстандарту України. Вона на своєму засіданні 24 листопада 2004 року встановила новий міжперевірочний інтервал лічильників холодної і гарячої води, які використовують для комерційного обліку води в комунально-побутовій сфері. Нині він становить три роки замість двох.
Таким чином, тепер споживачам стало значно простіше вирішувати питання встановлення й обслуговування лічильників води. Право вибору за ними. Нехай роблять свій вибір, вирішують самі, як краще вчинити. Думаючи про сьогоднішні витрати, нехай не забувають про майбутні.
Отже, спеціалісти ДП «Донецькстандартметрологія» роблять свій внесок у виконання Програми Кабінету Міністрів України «Назустріч людям».
Міст Патона давно став героєм київських мемів, тривожних відео і постів у соцмережах. >>
Розробкою на Велико-Токмацькому родовищі марганцю в окупованій частині Запорізької області займеться російська компанія "Реале Інженерінг Інвест". >>
Спільну заяву про оборонну співпрацю підписали Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен і домовилися спільно виробляти дрони. >>
Багато українських бізнесів щомісяця витрачають десятки тисяч гривень на рекламу і отримують розчарування замість продажів. >>
Україна традиційно долучається до глобальної ініціативи «Digital Cleanup Day», присвяченої очищенню цифрового простору — за аналогією до прибирання фізичного середовища. >>
8 квітня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, також відомий як «податок на OLX». >>