(УНІАН.)
«...Через короткий час ви побачите іншу Донеччину», — запевнив мешканців краю Віктор Ющенко в лютому під час свого першого візиту до регіону в іпостасі глави держави. І в ході чергової робочої поїздки Президента — минулої п'ятниці — деякі зміни таки й справді стали помітні. Щоправда, вигулькнули вони переважно внаслідок професійної запопадливості місцевих чиновників, які в ході підготовки, мабуть, забули народну мудрість «Примусь дурня Богу молитися...»
Приміром, у Палаці молоді «Юність», куди позаминулого року п'яні натовпи за потурання місцевої влади не пустили лідера «Нашої України», тепер комусь «мудрому» спало на думку, що трибуни тут повинні бути тільки помаранчевого кольору. Також присутніх трохи ошелешило звичне президентське звертання «друзі», яке взявся повторювати й голова Донецької облдержадміністрації Вадим Чупрун. І вже зовсім «іншим» постало рекламне агентство «Плазма», на бігбордах якого Ющенка колись зображали з фашистською символікою: тепер на вулицях Віктора Андрійовича зустрічали ті ж рекламні носії, але з надписом «Плазма» щиро вітає Президента України!». Та й заклик одного з виступаючих, представника «нових помаранчевих» — «Слава Богу! Слава Вікторовi Андрійовичу!» теж натякає на величезну глибину «змін».
Звісно, не такі зміни мав на увазі Віктор Ющенко, коли говорив про іншу Донеччину. Своє бачення майбутнього краю глава держави підтвердив і нині — під час вступного слова на початку наради з керівниками місцевих органів влади та громадськістю: «Донецький край повинен дихати свободою і стабільністю». Однак подібне, за словами Президента, можливе тільки внаслідок радикальних змін: «Нам треба пройти велику дорогу каяття і ефективних пропозицій, програм, змін для цього краю. Хочу підкреслити, що у моїй політиці, у державній проблеми і турботи Донецька, Донбасу будуть пріоритетними: ніхто не буде посягати на його свободу і демократію». А закликаючи до відвертої розмови, В.Ю. наголосив: «Я приїхав не для того, щоб зводити рахунки з минулим. Мені це не цікаво... Я хочу з вами говорити про майбутнє, я хочу сьогодні з вами говорити про сьогоднішній день...»
Справді, на відміну від візиту в лютому, нинішня зустріч з активом області відбувалася вже не у формі монологу, оскільки до відвертої розмови були запрошені всі присутні в залі. І вже невдовзі Віктор Ющенко переконався, що до очікуваних змін тут таки ще далеко. Особливо коли до мікрофонів у залі підходили не заздалегідь «організовані» промовці, а ті, що потрапили на цю зустріч правдами й неправдами.
Весь сенс і біль подібних виступів мешканців з різних міст і селищ краю зводиться до кількох слів: влада не стала іншою. Наводили безліч прикладів того, як лави «помаранчевих» нині активно поповнюються за рахунок донедавна затятих «синьо-білих». І навіть рада обласного осередку «Народного союзу «Наша Україна» формується тут за місцевими «традиціями» — керівні портфелі отримали персони, які раніше перебували за гратами аж ніяк не за політичні переконання. А в цілому кадрова політика на місцях, запевняли виступаючі, будується згідно з висновком, який приписують голові облради Вадиму Чупруну, — «в області на виборах перемогли прихильники Януковича, тому вони й будуть визначати кадрову політику...»
Зрештою, саме після довгої низки подібних аргументів Віктор Ющенко теж зробив свій висновок: «Нова влада повинна бути совісливою і моральною. Цього в Донецьку немає. Це не образа. Це констатація фактів».
А коли зайшлося про очевидні й надумані місцевою владою перепони, що нагадують «смугу перешкод» при реєстрації підприємців, глава держави взагалі ледве стримував емоції: «Таке враження, що я сплю! Оце таке тут зараз діється?!.» І таки змушений був сказати слова, які давно крутяться на язиках більшості пересічних донеччан і які є найвлучнішою характеристикою нинішніх керівних персон: «Це є нова влада? Це є влада, від якої треба тікати!..»
Закономірно, взявши «на олівець» безліч моментів, Віктор Ющенко не приховував, що подібну владу треба «серйозно лікувати», і назвав це власним «домашнім завданням».
«Мені соромно!» — щиро визнав глава держави, оцінивши деякі дії влади, і дав «останнє попередження» голові Донецької облдержадміністрації Вадимовi Чупруну. Зокрема, якщо до 1 вересня у тутешніх відомствах контролюючого характеру не будуть здійснені справді нові й ефективні кадрові призначення, керівник області нестиме персональну відповідальність.
А наразі Президент дав низку розпоряджень і назвав конкретні строки для розв'язання нагальних проблем. Особливе місце серед них належить погашенню заборгованості iз зарплат, боротьбі з корупцією, активнішому залученню інвестицій, працевлаштуванню нині безробітних, поліпшенню довкілля та охороні здоров'я мешканців краю і взагалі наведенню порядку у всіх сферах життя.
Не обминули на нараді увагою й проблеми вугільної промисловості, до якої в останній час підвищений інтерес. Основою наступних змін та інтелектуальним центром реформування галузі глава держави назвав Міністерство вугільної промисловості.
Повідомлення про підписання указу щодо відновлення цього відомства донеччани зустріли оплесками. Хоча, звісно, тільки створення заново Мінвуглепрому ще аж ніяк не гарантує безпроблемної та успішної роботи галузі. Де-де, а в Донецьку розуміють, що для цього насамперед слід розчистити авгієві стайні вуглепрому. Ні для кого не секрет, що в останні роки вугільна галузь Донеччини здебільшого працює не на державу, а на збагачення певної групи людей. Тому одним із завдань, за словами Віктора Ющенка, є необхідність ліквідації схем, що виснажують галузь і вимивають бюджетні кошти. Бо, на жаль, досі живучою залишається недавня поширена практика, коли бюджетні кошти не доходять безпосередньо до шахт, а «прокручуються» спритними бізнесменами-посередниками. Отож тему соціального захисту гірників і виплати їм зарплат, що зникають на півдорозі до них, Президент назвав темою номер один: «Потрібно розірвати коло проблем, покінчити зі зловживаннями і віддати гроші тим, хто їх реально заробляє».
Проблемою із проблем у ході реформування галузі залишається й інвестиційна політика. Бо досі зарубіжні інвестори обминають українські шахти десятою дорогою, а вітчизняним теж доводиться попокланятися в ноги. Глава держави навіть запропонував план інвестиційної політики скласти окремо і гарантував своє сприяння задля втілення його в життя: «Що треба від мене, допоможу. Я є вашим партнером і готовий разом із вами робити ці зміни».
А в цілому пропозиція Віктора Ющенка — «Хочу, щоб ви використали Президента України, його команду там, де треба навести порядок» — знайшла відгук з боку донеччан. Тому графік поїздки полетів шкереберть. Глава держави так і не зміг відвідати завод холодильників «Норд» та Свято-Успенську святогірську лавру. Адже відвертий діалог у Палаці «Юність» тривав більше семи годин — майже повноцінний робочий день.
«...Ви побачите іншу Донеччину», — сказав у лютому Віктор Ющенко. А в очікуванні цього донеччани нарешті побачили й «іншого» Ющенка. Бо ще недавно нахабна, цинічна і приставуча, як вулична дівка, місцева пропаганда на недавніх президентських виборах вішала всіх собак на головного конкурента Віктора Януковича. Знаєте, як спотворило місцеве телебачення слова Віктора Ющенка про «холуїв», якими він назвав конкретних тодішніх керівників області після наруги й образи фашистською символікою? На екранах з'явилися змонтовані фрагменти того виступу, і вони переконували, ніби В. Ю. ось так обізвав усіх без винятку мешканців Донецького краю. Звісно, реакція була відповідною (до речі, за таке ідеологічне шахрайство досі ніхто не поніс відповідальності). Здебільшого не балували увагою місцеві ЗМІ й лютневий візит Віктора Ющенка. Повний його виступ тоді дала тільки газета «Донбас», інші відбулися коментарями у стилі «приїхав, нагримав, постукав кулаком по столі».
Зараз, навпаки, інша картина — біля Палацу «Юність» змонтували величезний екран, який давав можливість усім бажаючим донеччанам побачити й почути все, що діялося в залі. Пряму трансляцію зустрічі також вели місцеві телеканали. І цей крок уже дав свої результати — протягом наступних днів пересічні донеччани перебували під враженням від діалогу. Адже вони для себе відкрили справді «іншого» Ющенка. Він не має нічого спільного з тим Ющенком, котрий, як запевняли передвиборчі газети й листівки, хоче позакривати російські школи, позасипати або продати Америці шахти, а сам Донбас загорнути бульдозером та обгородити колючим дротом. Донеччани побачили й почули не просто мудру та інтелігентну людину, а й керівника держави, який не тільки на словах переймається проблемами Донбасу, а й робить усе можливе для їх вирішення. І тому на тлі недавнього ідеологічного вакууму та негативу навколо його персони це справді стало відкриттям...
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
