там...

15.07.2005

Андрій ФОМЕНКО Ігор КОРОЛЬОВ

Здолавши в першому турi «Волинь», гiрники вiдiрвалися вiд «Динамо». (Фото ФК «Шахтар».)

Через участь у Суперкубку два українські гранди почали новий чемпіонат України на день раніше за основну масу команд. Суперниками «Шахтаря» й «Динамо» були, відповідно, клуби з Луцька й Запоріжжя, однак очевидно, що з найпершого туру інтрига турніру полягає не лише в конкретних поєдинках проти команд із категорії «інші», а в безпосередньому, нехай і заочному, протистоянні чемпіона й віце-чемпіона. І з самого початку першості-2005/06, як і в минулому сезоні, «Шахтар» отримав фору. Хоча, зауважмо, зараз проти гірників «грає», крім суперників, ще й новий регламент, який змушує випускати на поле як мінімум трьох футболістів з українськими паспортами...

Плани виконує Елано

У Луцьку «Шахтар» не бачили аж два роки, оскільки, нагадаємо, у 2004-му через побоювання донеччан перед Західною Україною часів помаранчевою революції «Волинь» змушена була «приймати» гірників в Одесі. Відповідно, 13 200 глядачів, які дивом розташувалися на 11 тисяч місць, чекали на «компенсацію» з боку команди свого земляка, нині — капітана «Шахтаря» Анатолія Тимощука. Гості, звісно, піддаватися й не думали, до того ж підопічні Віталія Кварцяного зробили майже все, щоб зіпсувати їм старт. Принаймні лучанам вдалося переважити «помаранчево-чорних» за кількістю ударів (17-11) та гольовими моментами (5-4). Утім саме «маленьке диво» — гол — глядачі побачили лише одного разу, та й то у воротах лучанина Постранського.

Казати, що команда Мірчі Луческу взяла своїх перших три очки на класі, було б перебільшенням. Вочевидь, оптимальні дії донеччан слід очікувати ближче до матчів третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів або ж із поверненням в основу Матузалема. Крім того, досі не зрозуміло, як «Шахтар» зможе дотримуватися обраної на гру тактики впродовж усієї гри, якщо вже вдруге поспіль, згідно з умовою про трьох українців, вимушено міняє одного з конструктивних бразильців (в Одесі — Елано, тепер — Жадсона) на Шевчука, щоб потім замінити Воробея на Маріку. Румунський форвард, до речі, явно не з «тієї ноги» увійшов у сезон. Звичайно, це плюс молодому бомбардиру, що він, на відміну від багатьох, атлетично бореться за кожен м'яч, але мінус —що не відчуває при цьому межі. Важка травма Федорова у грі за Суперкубок, а тепер — вилучення за дві жовті картки, отримані упродовж трьох хвилин!

Нападаючі збірної України — Белік і Воробей — своїм шансом, який їм дарує ліміт на легіонерів, користуються слабенько. Спочатку Олексій не зміг забити з лінії воротарського майданчика після пасу Воробея, а потім ці ж «голеадори» змарнували ще один момент, обмінявшись ролями. Більше у «Шахтаря» реальних нагод не було, якщо не вважати такими два удари зі штрафних Тимощука. Чеському ж голкіперу Лаштувці довелося попрацювати за повною програмою. Особливо небезпечними були удари Крунича, який давав прощальний «концерт» перед від'їздом у російську «Том» разом із Тришовичем (цей серб кар'єру в Луцьку завершив двома голами за дубль). Гол у ворота донеччан визрівав довго і міг таки відбутися, але після навісу зі штрафного новачка «Волині» Романа Максим'юка Корнел Бута головою направив м'яч у стійку воріт. А ось гірник Елано не втратив свого шансу, як і в Суперкубку. Цього разу бразилець забив вишукано — поставивши корпус Шарабі та обігравши голкіпера Постранського.

Очікуваного штурму воріт донеччан у другому таймі не відбулося, навіть при тому, що гості сім хвилин грали в більшості. Тренер «Волині» Віталій Кварцяний, який повернувся на керівну лавку після тривалої дискваліфікації, цього разу був обережним і не використовував притаманний йому «бульварний стиль». Поразку ж пояснив відсутністю в його команді стовідсоткової збалансованості та фундаментальної особистості.

На 14 тисяч — лише одне очко

Напередодні дебютного для себе матчу в чемпіонаті України на посаді головного тренера «Динамо» Леонід Буряк провів прес-конференцію. Колишній керманич збірної одразу показав свою принциповість, відрядивши бразильців Рінкона, Родріго й Клебера до другої команди через запізніле повернення з відпустки. Там же доводитимуть себе до необхідних кондицій і Гіоане з Верпаковскісом. Крім іншого, Буряк повідомив, що захисникові Федорову «поремонтують» плече й відновлення триватиме три місяці, а травма Реброва не така серйозна — на його повернення в стрій можна чекати вже в найближчих матчах.

Попри сподiвання прихильників «Динамо», 31-річний форвард позавчора не потрапив навіть до заявки на гру. До речі, глядачі у столиці, які явно встигли скучити за футболом, за даними ПФЛ, склали найбільшу аудиторію туру — аж 14 тисяч. Стадіон «Динамо», де в міжсезоння поміняли газон і дренажну систему, давно не бачив стільки вболівальників. Але футболісти їх не порадували. І виною в цьому — суперник, який, схоже, стає для 11-разових чемпіонів «незручним». Саме запорізький «Металург» був останнім колективом, який у столиці розпечатав ворота динамівців. Матч тримісячної давнини, виграний підопічними Валерія Яремченка з рахунком 2:1, поховав останні надії колективу Сабо на чемпіонство.

І позавчора гості своєї тактики не поміняли. Висунутий вперед технічний півзахисник молодіжної збірної Сергій Силюк намагався фактично самотужки «наводити шорох» на оборону господарів. Коли ж йому вдавалося «зачепитися» за м'яч, контратаку підтримували ще кілька гравців, серед яких нерідко опинявся й екс-захисник національної команди, колишній «шахтар» Сергій Попов. А першу загрозу воротам запоріжан створив... одеський арбітр Абросимов. Треба було дуже захотіти, щоб побачити фол у падінні Чеснаускіса в штрафному майданчику. До речі, саме цей рефері судив сумнозвісний матч між цими ж суперниками навесні 2001 року, коли зафіксував гол у ворота «Металурга», якого насправді не було й близько, чим допоміг здобути золоті медалі. Тим паче, як кажуть, справедливість у цьому епізоді торжествувала: злий геній киян Глущенко парирував і спробу Белькевича, й добивання дебютанта Ротаня. Але білорус незабаром виправився, спрямувавши м'яч зі штрафного (знову за фол на литовцевi) над стінкою точнісінько у «дев'ятку» — 1:0.

Декому здавалося, що гостям не уникнути розгрому, але Шацьких марнував момент за моментом, а запоріжці свої шанси використали на всі сто. 20-річний Силюк після «обрізки» Юссуфа пошив у дурні Саблича й видав пас на хід Бредуну. Той влучно пробив у ближній кут, який Шовковський мав би прикривати.

У першому таймі «Металург» продемонстрував, що при нагоді вміє організовано проводити швидкі атаки, але в другому сили вичерпалися, й футболісти у чорній формі відішли до власного штрафного майданчика. Заміна невдахи останніх матчів Саблича на Родольфо дозволила киянам не хвилюватися за свої ворота, однак величезна кількість гольових моментів поблизу володінь Глущенка так і не втілилася бодай в один гол. Як сказав після матчу Олег Гусєв, котрий міг принаймні тричі засмутити голкіпера запоріжців, Глущенко спіймав кураж. А в киян не вистачило гравця, який міг би вдало завдати завершального удару. Паси Ротаня часом були не-зрозумiлими, а сам він із семи метрів головою пробив повз штангу. Чеснаускіс утомився, Мілевський запам'ятався падінням і зайвим дріблінгом, до пострілів здалеку ніхто не вдавався, з навісами Белькевича й Черната гості впоралися. Ні вилучення Попова, ні п'ять з половиною доданих хвилин замість чотирьох господарям не допомогли. Підсумок — нічия. Якщо в липні минулого року очки в киян у першому турі відібрав просто «Шахтар» (гірники перемогли динамівців — 2:0), то цього разу настрій киянам зіпсували також донеччани, але «заслані» в «МЗ» (Яремченко, Попов, Бредун...).

На прес-конференції Валерій Яремченко сказав, що його підопічні непогано реалізували тактику на матч, хоча й зробили чимало помилок. Свою фразу про неможливість руху нагору наставник запоріжців пояснив тим, що немає кадрового підсилення, через це Силюк замість півзахисту діяв у нападі.

Сміх і гріх, але на проблему з форвардами скаржився і Буряк. Клебер — у дублі, Верпаковскіс і Ребров не готові діяти з повним навантаженням... Новий тренер віце-чемпіонів каже, що команда завжди важко входить у сезон, але він довіряє гравцям.