Пробки геть!

14.07.2005
Пробки геть!

Будівництво мосту в розпалі. (Фото Данила IВАНIВА.)

      Об'єкт, який називають наймасштабнішим будівельним проектом столиці, має розв'язати болючу проблему Києва та зменшити нескінченні пробки на дорогах. І тішитись із цього будуть не лише автомобілісти, а й ті пасажири, які більше звикли пересуватись у вагонах метро, — разом із авточастиною тут мають з'явитися 6 новеньких станцій столичної «підземки». Мостовий перехід довжиною близько семи з половиною кілометрів матиме два яруси: на нижньому буде прокладено нову гілку метрополітену, на верхньому — автомагістраль із шістьома смугами. Саме за допомогою цього мостового переходу місто планує створити четверту лінію метро, яка з'єднає всю схему «підземки» за допомогою двох пересадочних станцій. За словами голови правління ВАТ «Київметробуд» Володимира Петренка, нова лінія буде з'єднуватись із Сирецько-Печерською на станції «Лук'янівська» та з Куренівсько-Червоноармійською лінією на станції «Тараса Шевченка». 4 станції метро пройдуть по естакаді  мосту, при цьому остання наземна станція розміститься на річці Десенці, а від Русанівських садів метро піде мілким заляганням. Далі передбачається будівництво станції «Центральної» на Райдужному масиві та зупинки на проспекті Ватутіна.

      Щоправда, роботи в автошляховиків ідуть веселіше, ніж у їхніх колег із «Київметробуду», і останні побоюються, що не встигнуть здати об'єкт до грудня 2007 року. Водночас мер Києва Олександр Омельченко наголосив, що обидва об'єкти — автодорога і метро — повинні бути здані одночасно, оскільки це єдина інженерна споруда, яка працює в єдиній інженерній конструкції. За словами Сан Санича, він припускає, що незапланований час (до півроку) може піти на упорядкування з'їздів та роз'їздів, але основні роботи мають завершитися вчасно. За планами, будівельні та монтажні роботи з прокладання лінії метрополітену на мостовому переході почнуться вже восени цього року.

      До речі, Київська міська державна адміністрація й досі не вирішила питання про знесення частини приватних будинків у районі Русанівських садів, де, власне, і має проходити Подільсько-Воскресенський мостовий перехід. Людям, на чиїх ділянках невдовзі має розгорнутись будівництво, місто пропонує отримати землю на Троєщині, Осокорках чи під Вишгородом і звільнити територію. Втім залишати насиджені місця хочуть далеко не всі, а що робити з киянами, які не бажають переселятись, влада не знає. Як розповів директор «Київавтодору» Володимир Жуков, наразі розробляються й інші форми компенсації — наприклад, виділення квартир у Києві. Словом, тільки б народ погодився, а там робота піде...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>