Звістка про те, що Євросоюз чи якась інша європейська інституція виділяє Україні на боротьбу проти корупції кілька десятків валютних мільйонів, не обминула і Запоріжжя. Місцевим дотепникам кортить дізнатися, скільки ж тих євро перепаде особисто міському голові пану Карташову? Бо ж усі можновладці уточнюють, що валюту використають борці з корупцією (хто в тандемі з корупцією і проти кого попре — не зізнаються!). У запорізькому ж регіоні, як ти не крути, найтитулованіший нині корупціонер — Євген Григорович. Кермував у державі пан Кучма — постать пана Карташова була безневинно непомітною (навіть у часи, коли він безпроблемно обіймав дві посади — мера і голови облдержадміністрації); прийшла нова влада на столичний олімп — і громада побачила своїх «героїв» у повній красі, мерська корупція заграла всіма барвами фантазії «батьків міста».
Першими «згоріли» ліва і права «руки» міського голови, тобто його заступники. У квітні міський бюджет поповнив з власної кишені (бо заліз безцеремонно до чужої) віце-мер Володимир Грищенко. Напередодні Нового року пан Карташов, учасник шабашу сепаратистів у Сіверськодонецьку, від «не такого» перебігу президентських виборів почувався так кепсько, що аж зліг до столичного шпиталю. Пан Грищенко виконував, судячи з перебігу подій, не лише обов'язки, а й забаганки свого шефа. Влаштували на майдані Фестивальному ялинку для громади міста — цього тимчасовому меру видалося замало. Він викликав поодинці на «килим» з дюжину підприємців і витиснув з них 8500 гривень. Аби ще шість ялинок тішили око держслужбовців під вікнами міськвиконкому, а восьма — мешканців будинку № 170-А, що по проспекту Леніна. Саме у цьому подвір'ї у глибоких роздумах про благо своєї громади часто прогулюється особисто пан Євген. Як мешканець згаданого будинку.
Зацікавила УБОЗівців і та обставина, що пан Грищенко відмінив передбачений у таких випадках тендер, аби всі 23,5 тисячі «ялинкових» гривень дісталися ТОВ «Каскад-2000». Ще не висохли чорнила на протоколі про корупційні діяння, як в.о. мера занедужав. Суддя місцевого суду Шевченківського району м. Запоріжжя Сергій Бочарников виявився терплячим і таки засудив влаштувальника ялинкового конвеєра за чужий кошт. Ще не сплатив штрафу перший заступник міського голови, як на корупційному «гачку» затріпотів «просто» заступник, Микола Крещук. На відміну від свого колеги, Микола-«угодник» заходився догоджати не своєму патрону, а його дружині. Забажала Галина Карташова розмістити приватну жіночу консультацію «Берегиня» у будинку № 92, що по вулиці 40 років Радянської України, — ноу проблем! Запопадливий Крещук «підмахує» відповідні папери. Дарма, що згадане помешкання вже обжила філія «Союзу ветеранів Афганістану». Мужні «афганці» на тиск мерії не піддалися, і той-таки Шевченківський райсуд засудив діяння Крещука-корупціонера. Обидва залишилися на своїх посадах.
Тому, безперечно, і за Євгеном Карташовим тягнеться шлейф «мерських» справ. Правоохоронці посміливішали пiсля того, як під час червневих відвідин Запоріжжя Президент Віктор Ющенко привселюдно назвав міського голову «паханом», який не хоче зрозуміти, що влада повинна бути лакеєм у народу. Одному з вчинків Євгена Карташова дало хід облУБОЗ. Встановлено, що, перебуваючи у відпустці, міський голова у приватних справах літав чартерним рейсом до Києва, а затратні 21 тисяча гривень було компенсовано авіакомпанії з благодійного фонду «За добробут запорізького краю»!
Пікантна деталь. Одержати підпис Карташова на протоколі про корупцію ( без його «автографа» суд не прийняв би справи до розгляду) співробітники Запорізького УБОЗу змогли тільки у київському аеропорту «Бориспіль». Там його буквально піймали перед вильотом до Пекіна, повідомив на брифінгу запорізький губернатор Юрій Артеменко. Карташов змушений був письмово засвідчити свою поінформованість про висунуті йому звинувачення, а вже потім летіти на форум мерів міст європейських країн і Китаю — чи не ділитися досвідом комплексної турботи про міську громаду? Із Азії пан Євген не заквапився, а повернувшись, терміново подався... Куди? Правильно: у відпустку. Є така традиція у певної частини керівників: вляпався — мерщій на пошуки рятівної соломинки, чимдалі від людей. З цієї оказії навіть відтермінували сесію міської ради, яка мала відбутися у третій декаді червня.
На вимушений відпочинок мер-бідолаха подався не один. Терміново оздоровлюються також ще двоє заступників Карташова: Валерій Черкаска і Костянтин Вайтанник. Перший iз них є кандидатом у «фігуранта № 1» кримінальної справи, порушеної за фактом незаконного продажу півгектара землі неподалік Василівки, на трасі «Харків—Сімферополь» (на момент здійснення оборудки, 31 грудня 2003 року, пан Черкаска був главою тамтешньої райдержадміністрації). Ім'я ж пана Вайтанника може «засвітитися» у справі про викрадення 1,3 мільйона гривень із запорізької філії Першого українського міжнародного банку, один з відділів якого очолював 32-річний Олександр Вайтанник. Запідозрений у причетності до задіяння злочинних схем привласнення коштів клієнтів, син заступника мера кудись зник. Услід за ним подався і Вайтанник-старший. Оздоровлюватися.
Коли ж «одужає» запорізька мерія — важко прогнозувати. Надто вже непередбачувані не тільки потенційні корупціонери, а й ті, хто повинен забезпечувати їхнє примусове «лікування».