Нереабілітований історією

      «...Позираючи на годинник, вирішив, що вже пора, і набрав донецький номер.

      — Вітаю вас, Вікторе Федоровичу, — радісно відгукнулися на тому кінці дроту. — Обидва вироки скасовані.

      — А формулювання? — стримано запитав Янукович.

      — ПОВНА НЕВИННІСТЬ!

      Пізніше, коли читав постанову президії обласного суду, зупинився на фразах «відсутній склад злочину», «доказів вини не проглядається», «вирок незаконний і підлягає скасуванню»... І гірко посміхнувся. Він таки довів СИСТЕМІ, що навіть їй, всесильній та всюдисущій, потрібно виправляти власні помилки».

      Саме так, а не інакше, жваво описуються події 27 грудня 1978 року в одному з панегіриків під назвою «Доторкнись до долі. Віктор Янукович», випущеному перед виборами-2004 накладом 800 тисяч примірників. Ідеться про те, як передноворічного вечора тодішній керівник єнакіївського автопідприємства зателефонував до обласного суду, де розглядали дві його судимості, і почув радісну й бажану для себе звістку.

      Звісно, кожен автор, навіть таких «творів», має право на вимисел. Тому й раніше читачі згаданої брошури відзначали головний її недолік — відсутність позначення жанру «фантастика». А тепер і поготів. Адже прокуратура Донецької області порушила кримінальну справу за фактом фальсифікації процесуальних документів у Апеляційному суді Донецької області. Тих самих, завдяки яким і з'явилася передвиборча версія про цілковиту невинність двічі засудженого Віктора Януковича.

      Прикметно, що твердження про невинуватість лідера Партії регіонів не так давно витримували не лише сторінки передвиборчих агіток, а й значно серйозніший папір. Приміром, досі зберігається офіційна відповідь голови Апеляційного суду Донецької області Олександра Кондратьєва від 25.05. 2004, № 8/277: «Згідно з постановою президії Донецького обласного суду від 27 грудня 1978 року за №44у—279 вирок народного суду міста Єнакієве від 15 грудня 1967 року стосовно Януковича Віктора Федоровича, 9 липня 1950 р. н., мешканця міста Єнакієве, яким він засуджений за ст. 141 ч. 2 КК УРСР до 3 років позбавлення волі, скасований, а кримінальна справа провадженням закрита за відсутністю складу злочину».

      Точно таке формулювання стосувалося й іншого вироку від 8 червня 1970 року, яким Януковича засудили за ст. 102 КК УРСР до 2 років позбавлення волі.

      Подібна відповідь була єдиним документом, із яким змогли тоді ознайомити журналістів. Навіть коли у травні минулого року в Донецьку висадився солідний десант представників столичних ЗМІ, їм не змогли продемонструвати ніякого підтвердження скасування отих вердиктів. Самі вироки, за словами голови Апеляційного суду області Олександра Кондратьєва, не збереглися. А оті постанови президії обласного суду від 27.12.1978 він показав присутнім журналістам тільки здалеку.

      Зрештою, тепер з'ясувалося, що були всі підстави тримати ті документи подалі від сторонніх очей. Бо саме ці постанови й опинилися нині в епіцентрі порушеної карної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2. КК України.

      «Як стало відомо, — йдеться у повідомленні прес-служби обласної прокуратури, — в період з 2002-го по 2004 рік не встановлені службові особи Апеляційного суду Донецької області, діючи умисно, підробили документи — дві постанови президії Донецького обласного суду та підписи від імені судді про начебто скасування вироків народного суду Єнакієвого стосовно Януковича Віктора Федоровича, відповідно, за ст. 141 ч. 2 та за ст. 102 КК УРСР із закриттям провадження по цих карних справах. Указані дії представників суду спричинили підрив авторитету судової влади та незаконну реабілітацію на той час одного з перших керівників держави».

      Відтак кримінальну справу було порушено в понеділок. Цього ж дня, тобто позавчора, але вже надвечір прокурор Донеччини Олексій Баганець розповів журналістам про деякі подробиці виявлення фальсифікації процесуальних документів.

      Перевірка розпочалася після відповідного звернення Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. І невдовзі з'явилися перші результати. У зібраних перевіркою матеріалах, за словами обласного прокурора, достатньо даних про вчинення злочину, а дії невідомих осіб кваліфікуються ст. 366 ч. 2 КК України, що передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін від 2 до 5 років.

      Кому саме загрожують такі терміни за незаконну «реабілітацію» Януковича? Баганець поки що оперує терміном «невстановлені особи». Хоча уточнює, що серед підозрюваних та допитаних є й такі, що досі працюють в обласному Апеляційному суді. На запитання ж про причетність до фальсифікації та притягнення до відповідальності самого Віктора Януковича прокурор відповідає: «Я не знаю. Це покаже слідство».

      Слідство й справді триває і тепер має з'ясувати, за яких умов і з якими мотивами діяли оті службові особи. Наразі завдяки залученню експертів-криміналістів удалося з'ясувати, що постанови президії обласного суду про відсутність складу злочину в діях Януковича, датовані 1978 роком, виконані значно пізніше, десь між 2002 і 2004 роками.

      А ось що стосується справжніх справ та вироків народного суду Єнакієвого від 1967 та 1970 років та недавніх заяв про їх зникнення і знищення, то ця версія перевіряється. І, як каже прокурор області, «є сумніви, що так було».

      Слідча група обласної прокуратури, згідно з законодавством, має у своєму розпорядженні ще два місяці для розслідування. Протягом цього часу слідчі спробують наблизитися до головної мети розслідування — нарешті встановити істину. Тому, їй-бо, дуже важко погодитися з авторами вже згадуваного панегірика, які хвацько підсумовують юнацькі походеньки та загратні посиденьки свого героя: «Є рішення суду від 1978 року, де сказано, що ЛЮДИНА БУЛА ЗАСУДЖЕНА ЗА ТЕ, ЧОГО НЕ ЗДІЙСНЮВАЛА, що БУЛА ДОПУЩЕНА СУДОВА ПОМИЛКА».

      Хто саме і за чиєю вказівкою проводив у Апеляційному суді Донецької області роботу над «помилками юності» теперішнього опозиційного лідера, якраз починає з'ясовувати слідство.