Чи не забагато «Наших Україн»?

12.07.2005

      Партія, яка зараз займає одне з перших місць у рейтингах довіри, і досі залишається чи не найбільш невизначеною серед відомих політичних сил щодо свого виборчого майбутнього. Адже до кінця не відомо не лише в якому форматі (самотужки, у блоці, з ким саме у блоці) партія «Наша Україна» (яку більшість досі називає «Реформи і порядок») рушить на вибори, а й те, як на той момент вона буде називатися.

      Конкретних відповідей на ці питання не вдалося почути і цієї суботи, на 9-му з'їзді «НУ»-ПРП. Як повідомляла «УМ», кілька місяців тому планувалося, що замість осібного форуму відбудеться об'єднавчий, і партія Віктора Пинзеника увіллється до партії Ющенка-Безсмертного — НСНУ. Але замість того на зібранні в «Українському домі» від Віктора Пинзеника доводилося чути критичні заяви на адресу «Народного союзу «Наша Україна», зокрема щодо тиску з боку структур цієї партії в регіонах. Так само критикували й діяльність одного з помітних членів цієї партії — міністра юстиції Романа Зварича. Зокрема, як заявив голова виконкому «НУ» Остап Семерак, він та його однопартійці стурбовані заявою Мін'юсту стосовно позбавлення їхньої партії нинішньої назви. Нагадаємо, що ПРП перейменувалася в «НУ» влітку минулого року нібито з метою пришвидшити процес створення на базі блоку, очолюваного Ющенком, єдиної мега-партії. На об'єднання «пеерпісти» не пішли, натомість, скориставшись розкрученим брендом, здобули чималий шматок рейтингу майже «однойменної» проющенківської політичної сили.

      Після створення «Народного союзу «Наша Україна» дублювання назв не вважали аж такою великою проблемою, оскільки справді прогнозувався саморозпуск екс-ПРП. Багато хто з партійців Пинзеника, навіть не чекаючи рішення майбутнього з'їзду, при проведенні установчих конференцій «Народного союзу...» в регіонах переходив до ющенківської партії. «Але я не думаю, що зараз розпочнеться міграція колишніх «пеерпістів», які вступили в НСНУ, назад у свою партію», — говорить в інтерв'ю «УМ» донедавна голова львівської міської парторганізації «НУ», а нині — член ради обласної організації НСНУ Андрій Стецьків. Його рідний брат, президент НТКУ Тарас Стецьків, очолюючи обласну «НУ», не поспішив переходити в партію Ющенка. Очевидно, його подальше рішення залежатиме від рішення «Народного союзу...» щодо кандидатури на мера Львова, яким хоче стати Стецьків. Адже однією з основних причин гальмування процесу влиття «НУ» в НСНУ називали побоювання пинзениківців, що серед ющенківців їхнім амбіціям буде тіснувато. Відповідно, «НУ» разом із «Батьківщиною», Народним рухом та УНП у суботу виступила із закликом до НСНУ об'єднатися в одному блоці на рівноправних умовах. Тепер — слово за партією Ющенка, а вагова категорія тієї все ж значно більша. Тому варто припускати, що дві структури певний час іще конкуруватимуть у передвиборчих іграх.

      Партія «Наша Україна» на своєму з'їзді вже була готова обговорити питання про зміни назви і можливе повернення до бренду ПРП, але «збив» їх зі шляху істинного лист від Мін'юсту, який у примусовому порядку передбачає скасування нинішньої назви партії Пинзеника. Зокрема, йшлося про порушення «пеерпістами» під час перейменування своєї партії авторських прав Ющенка, якому належить ця «марка».

      «На думку юристів партії, цей лист перебуває поза зоною регулювання українського законодавства... Після цього ситуація стала настільки заплутаною, що вийти з неї можна, лише провівши переговори між двома партіями», — сказав голова виконкому «НУ» Остап Семерак. Він вважає, що цей лист не має особливої юридичної ваги, бо в ньому міністр Зварич «просить, щоб хтось із партії пішов у міністерство, віддав один папірець, забрав інший». «Але є виписана процедура зміни чи анулювання свідоцтва», — зазначає керівник виконкому. Наразі ж пинзениківці не збираються реагувати на лист. Тому «Наших Україн» лишається поки що дві...

 

А ТИМ ЧАСОМ...

      У Ліберальній партії відбулися чергові пертурбації: замість обраного 25 червня головою ЛПУ (на зміну з ганьбою відставленого Володимирові Щербаню) Петра Циганка ліберали «призначили» лідером Олексія Лисенка. Циганка ж на з'їзді, проведеному минулої неділі, взагалі виключили з лав партії. Річ у тім, що зібрання двотижневої давності суд визнав таким, що не відбулося, оскільки значна частина опозиційних до Циганка делегатів тоді покинули з'їзд. У результаті партія, яка раніше входила до блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» (за списком якого до Верховної Ради ввійшли екс-голова Щербань та його екс-заступник Микола Жулинський), а на виборах, усупереч бажанню багатьох її членів, офіційно підтримувала Віктора Януковича, тепер поділена на два крила. Кожне з яких претендує на назву ЛПУ. А все через те, що частина лібералів хоче підтримувати владу, тоді як інша частина бачить себе тільки в опозиції.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>