Партія, яка зараз займає одне з перших місць у рейтингах довіри, і досі залишається чи не найбільш невизначеною серед відомих політичних сил щодо свого виборчого майбутнього. Адже до кінця не відомо не лише в якому форматі (самотужки, у блоці, з ким саме у блоці) партія «Наша Україна» (яку більшість досі називає «Реформи і порядок») рушить на вибори, а й те, як на той момент вона буде називатися.

У «помаранчевих» — нова «фішка» із символікою. Київський годинниковий завод (торгова марка «Клейнод») виготовив цілу серію наручних хронометрів із написами «Так! Ющенко» і «Народний союз «Наша Україна». «УМ» нарахувала понад десяток різновидів — годинники чоловічі й жіночі, круглі й прямокутні, трохи дешевші й дорожчі, зі шкіряними ремінцями та металевими браслетами, сталевими і позолоченими.

Після установчого з'їзду «Народного союзу «Наша Україна» у «спортзалі» (так почесний голова цієї політичної сили Віктор Ющенко мимохiть назвав Палац спорту), де про Майдан нагадувало хіба що тривале скандування «Ю-щен-ко!» та засилля помаранчевої символіки, від першого офіційного зібрання новітньої партії влади «УМ» нічого хорошого не очікувала. Хіба що екзотики, адже на з'їздах КПРС нам побувати не вдалося через об'єктивні причини (див. назву газети), а НСНУ на лаври номенклатурного монстра явно претендує. Але, як виявилося, не так уже все й погано. Може, недаремно деякі далекі від номенклатури неофіти партії так гаряче переконували нас у тому, що більшість партійців у «Народному союзі» не тільки чудово розуміють усі його недоліки, а й сповнені рішучості їх побороти? Принаймні перший з'їзд НСНУ не лише яскраво висвітлив усі наявні в «партії влади» проблеми, а й став таким собі кроком у минуле: на Майдан.

Читачі «УМ» уже знайомі з Володимиром Зайцем – 44-річним художником із села Затоки Барського району Вінницької області, який замахнувся на Книгу рекордів якщо не Гіннесса, то точно України. Сільський маляр працює над полотном, що має бути переможцем у номінації «Картина, яку малювало найбільше людей». На ній — Віктор Ющенко у центрі жовтогарячого Майдану. Володимир ходить і їздить мало не по всій Україні, пропонуючи тисячам «бійців» і симпатиків помаранчевої революції зафарбувати по квадратику (вся картина розбита більш як на 2 тисячі клітинок за принципом ігрового поля «морського бою»). Потрапивши у травні в редакцію «України молодої», пан Заєць, як він зізнається, влучив просто у яблучко. Адже отримав не лише три з гаком десятки замальованих клітинок, а й можливість реалізувати головну свою мрію, пов'язану з рекордним полотном, — залучити до роботи над картиною самого Президента Ющенка.