До «стоденки» нинішньому кримському прем'єру ще далеко — парламент автономії з подання Президента України затвердив його на посадi 20 квітня. Інтрига з призначенням Анатолія Матвієнка зберігалася буквально до останнього моменту. Нагадаю, його попередник Сергій Куніцин написав заяву про відставку лише за годину до відкриття доленосної сесії. Раніше він цього принципово не робив, бо був категорично проти кандидатур своїх імовірних наступників — місцевого «нашоукраїнця»-нардепа Володимира Шкляра, інших бажаючих, ніби демонструючи тим самим офіційному Києву, що Крим — не звичайна область, «що тут не можна одним розчерком пера замінити прем'єра, як «губернатора». Після цього Куніцин таки поступився Матвієнку — лідерові УРП «Собор», який був «прив'язаний» до Києва і мав амбіцію обійняти посаду віце-спікера у парламенті України. Анатолій Сергійович піддався на умовляння глави держави, виходячи із національних інтересів.
Який же в Анатолія Матвієнка інтерес, точніше, необхідність працювати майже в пожежному режимі, обходитися без вихідних, сім'ї? Невже така запущена ситуація на півострові? З відповіді на це запитання розпочалось його інтерв'ю кримського прем'єра «Україні молодій».