Не селіться гуртом в одній кімнаті!

      Ще зовсім недавно вітчизняні фахівці у сфері будівництва нарікали на те, що застарілий Житловий кодекс Української РСР 1983-го року «народження» не спроможний регулювати чимало спірних питань у галузі. Відтепер таких закидів має поменшати, адже парламент днями ухвалив Житловий кодекс України. Новий документ  визначає, приміром, способи надання житла українцям. Так, громадяни, за Кодексом, можуть отримати від держави чи органів мiсцевого самоврядування соцiальне житло (безкоштовно або за доступну плату на основi договору найму), купити в кредит чи за повну вартість або ж «розширитися» за рахунок обліку для полiпшення житлових умов. За формою власностi тепер житлофонд офіційно подiляється на приватний, державний, комунальний i той, що перебуває у спiльнiй власностi рiзних суб'єктiв приватної, комунальної або державної власностi. За функцiональним призначенням житлофонд буває: загального, соцiального i спецiального призначення. Маневрений житловий фонд призначається для тимчасового мешкання громадян на час проведення ремонту або реконструкцiї. Житло в будинках комунального житлового фонду надається громадянам уповноваженими на це органами мiсцевого самоврядування. Житло в будинках державного житлофонду надається громадянам за рiшенням адмiнiстрацiї пiдприємства, установи, органiзацiї. Житло в будинках приватного житлового фонду надається громадянам власниками цього житла або уповноваженими органами на пiдставi договорiв найму. Кодексом передбачено, що житло з житлового фонду соціального призначення не підлягає приватизації, бронюванню, продажу, викупу та заставі, повідомляє УНІАН.

      Суттєвим позитивом Кодексу є той факт, що він встановлює права i обов'язки тих, хто здає i знiмає квартири. Не допускається передача в найм житла з житлофонду соцiального призначення. Плата за житло (до речі, це нове формулювання, раніше зазначалося у Кодексі «квартирна плата»)  включає плату за його найм, утримання будинку i прилеглих до будинку територiй, плату за комунальнi послуги i плату на капремонт. А в разi невчасного внесення плати за житло нараховується пеня в розмiрi 0,1 відсотка вiд суми заборгованостi за кожний день прострочення. Виселення з житла особи (або членiв її сiм'ї), яка наймає квартиру, застосовується у разi припинення дiї договору найму; у разi самовiльного заняття житла; у разi систематичного руйнування або псування елементiв будинку, коли не допомогли запобiжнi засоби; у разi використання його не за призначенням або якщо мешканцi своєю поведiнкою створюють для iнших мешканцiв некомфортні умови. Крiм того, виселенню пiдлягають особи, позбавленi батькiвських прав (якщо спiльне проживання з дiтьми, стосовно яких вони позбавленi батькiвських прав, визнано неможливим). Орендар також пiдлягає виселенню за судовим рiшенням, при припиненнi дiї, закiнченнi або розриву договору найму. Договір, укладений на термін більше одного року, до речі, підлягає реєстрації. Наймач житла за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, включених до договору найму, і за згодою наймодавця, має право здавати житло в піднайм. Передача житла з житлового фонду соціального призначення в піднайм заборонена.

      Важливим моментом у Кодексі є пункт про те, що кількість житлових будинків, квартир (їх частин), що може перебувати у приватній власності однієї фізичної чи юридичної особи, не обмежується.

      Існує ще один важливий пункт, що зазначає: «власникам житла забороняється проводити будь-які ремонтні роботи в житлі, які порушують цілісність несучих конструкцій чи іншим чином зменшують їх несучу спроможність, а також обмежувати передбачені проектом можливості огляду та доступу до інженерних мереж». Це має суттєво зменшити кількість неймовірних перепланувань у квартирах. От тільки чи зменшить?

        Щоправда, зазначені у Кодексі й дещо дивні пункти. Ось як, наприклад, заборона селити в одній кімнаті осіб рiзної статi, старших 9 рокiв (крім подружжя, звісно). Як контролюватимуть дотримання цього пункту «каральні» органи? І які варіанти можна буде запропонувати чималій родині зі скромними статками, що мешкає в однокімнатній квартирі й давно вже не сподівається на «розширення»?