А браконьєри з вудками — в тіні!

      Рибопромисловий комплекс України сьогодні перебуває у скрутному становищі. І найяскравішим свідченням цього є показники рiчного споживання українцями рибопродуктів. Або ще точніше — наскільки повно ринок забезпечує нас «хавчиком» із водоймищ. А статистика така: в середньому один українець «поїдає» 11—12 кілограмів рибопродуктів щороку. Це вдвічі менше за біологічну норму. Уже виходячи з цих цифр, можна зробити певні висновки про те, як слабко в Україні проводиться розмноження риби, наскільки ефективним є її вилов, а звідси — як утворюються ціни.

      А ще й без того кволий рибгосп страждає від корупції. Ця пошесть, за свідченням виконувача обов'язків начальника Департаменту рибгосподарства Олександра Качного, вкрила біля 70 відсотків (!) ринку. Утворився цілий ланцюжок: рибалки незаконно ловлять здобич, на це за «мзду» закривають очі інспектори, потім «тіньове» добро поставляється переробнику, а звідти — на ринок. Держава втрачає гроші. «Статистика, яку дає митниця, фіксує набагато більші показники експорту, ніж видобутку, — зазначає в.о. голови Держдепу з рибного господарства. — Це свідчення «тіні» промислу». Корупція торкається не тільки риби, а й цілих державних підприємств. За словами пана Качного, за попереднього керівництва Департаменту чимало «рибного» майна країни перейшло у власність ділків.

      Боротися з «тінню» рибгосп, до якого прийшла нова команда, вирішив реформою. Вона почалася із перекроювання системи рибінспекцій. «Із першого дня моєї роботи саме на рибохорону було найбільше скарг, — пояснює Олександр Качний. — Тому що було створено систему, при якій на всіх водоймах України інспектори збирали данину практично з кожного плавзасобу». Тож нове начальство рибгоспдепартаменту вирішило скоротити чиновницьку лаву. Замість обласних та районних управлінь рибохорони було утворено 12 басейнових структур. Цей крок дозволив зменшити адміністративний апарат на 350 осіб. Відповідно, на таку ж кількість осіб поповнилась «армія» інспекторів, які працюють безпосередньо на воді.

      Але чи покращиться від цього загальна картина, адже якщо хтось зловживав, будучи чиновником, де існує гарантія, що він виправиться вже в статусі інспектора? Олександр Качний каже, що з цим така ж ситуація, як у міліції: людям треба створити нормальні умови, і вони почнуть чесно працювати. «Ми маємо дати їм можливість отримувати премії або заохочення в залежності від тієї кількості штрафів або конфіскату, які вони зібрали, — каже пан Качний. — Це дасть можливість вивести галузь із тіні. А ще було б добре дати співробітникам статус держслужбовця».

      «Рубка», яку почала в Департаменті нова команда, наштовхнулася на протидію старих кадрів. «Ті, кому вигідно перебувати у тіні, почали противитись, — скаржиться Олександр Качний. — Це і браконьєри, і ті підприємці, які не хочуть виходити з тіньової схеми, й інспектори». Не хочуть реформи і ті чиновники, які колись мали «козирні» посади, а тепер потрапляють під ножиці реформ.

      Олександр Качний вважає, що саме через протидію цих «кадрів» з'явилася ідея перевести рибінспекцію з Мінагрополітики, до якого входить Держдеп рибгосподарства, у склад Міністерства охорони навколишнього природного середовища. «Основний їхній аргумент: ті, хто ловлять рибу, не можуть одночасно її охороняти, — пояснює в. о. голови Департаменту. — Але ми не ловимо рибу. Ми тільки керуємо і проводимо державну політику. А якщо перевести рибінспекцію до Мінприроди, то як ми будемо контролювати відтворення і вилов риби, як ми будемо стимулювати рибаків? Це ж цілісний організм!».

      Почати повномасштабні реформи Олександру Качному заважає ще один момент — статус виконувача обов'язків начальника Департаменту. Він обмежує його у багатьох посадових речах. Справа в тому, що дійсний голова рибгоспу, Сергій Акимов, уже кілька місяців перебуває на лікарняному. А в такому «хворому» статусі його, за законом, ніхто не може звільнити. Хоча усі документи для цього вже готові, а ще є результати перевірки, яка виявила у Департаменті багато порушень (частина з них уже «еволюціонувала» у кримінальні справи). Чи випадкова така довга хвороба і чи не є вона саботажем? «Мені здається, що він виконує завдання, які поставили перед ним певні кола людей», — підсумовує пан Качний. Але, попри всі труднощі, він переконаний, що рибу вдасться вивести з тіні, а українське водне господарство підняти на високий рівень.