Найрадісніше свято літа — Івана Купала —трохи навіяло сум. Бо як би там не припікало сонце і не буяли на вулицях квіти, а воно нагадало про те, що день відтепер поступово зменшуватиметься, а сонце невпинно повертатиме до зими. Але й наступного року романтики невпинно шукатимуть квітку папороті, закохані стрибатимуть через вогнище, дівчата пускатимуть на воду вінки, а хлопці топитимуть у воді вогняне колесо і палитимуть опудало Марени. Все — як колись, давно-давно. Втішає і той факт, що ці традиції з року в рiк стають масовішими. Якщо раніше в Києві Купала можна було відсвяткувати у пирогівському Музеї архітектури та побуту просто неба, то цьогоріч у киян навіть був вибір — приміром, поїхати до озера Радунка на Райдужному масиві на «Купальські розваги». А вчора святкування продовжилися у дитячому парку в Пущі-Водиці. Виявляється, навіть час можна обманути і притримати літо ще на день.