У вчорашньому номері «УМ» писала про «битву провокацій» навколо Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Тепер на вплив чорного піару скаржиться інший маститий політик, один із головних конкурентів глави уряду, — секретар Радбезу Петро Порошенко. Найяскравіші приклади — це оприлюднена «Українською правдою» розмова Порошенка з Кучмою, яку нібито записав Микола Мельниченко у 2000 році, і звинувачення у корупції, які Петру Олексійовичу висунули в парламенті соціалісти.
Спершу про плівки. Днями Мельниченко надіслав до «УП» розшифровки розмов, які нібито відбулися між Петром Порошенком і Президентом Леонідом Кучмою у 2000 році, а на додачу «прикріпив» свою заяву. У ній «містер Компромат» зазначив, що тривалий час «свідомо утримувався від оприлюднення записів, де фігурантами розмов з Кучмою виступають деякі члени команди Віктора Ющенка», бо мав надію, що новий Президент «зможе самостійно вичистити своє оточення від бруду». Але, розчарувавшись, майор вирішив дати хід записам.
Микола наводить розшифровку розмови, що нібито відбулася у президентському кабінеті 7 червня 2000 року. Голос, схожий на голос Леоніда Даниловича, традиційно пересипає свої фрази матюками. А сам транскрипт починається зі слів нібито Петра Олексійовича, тоді — народного депутата і голови фракції «Солідарність»: «Я — член вашої команди! Буду виконувати любий ваш наказ!». Потім співрозмовник Кучми говорить, яка «редиска» ця Юлія Тимошенко — перший віце-прем'єр в уряді Ющенка. «Я підійшов до Ющенка на цьому прийомі з Клінтоном, — говорить Порошенко, — бачу, що він такий розчарований. Каже: «Як ми будемо виходити?». Кажу: «Мовчи! Слухай, ну чого ти прив'язався до цієї дури?! Здай її і ми сформуємо нормальну команду! Ну не можна ж так робити». Кучма «підтакує»: «Вона ж... Питання в тому, що не він керує, а вона керує їм!». Щоб приструнити Тимошенко, потрібно переманити з фракції «Батьківщина» кількох нардепів. «Ну, ми їм наступимо на яйця!» — каже наприкінці розмови голос, схожий на Даниловича. Інший епізод стосується організації виборів міського голови у Вінниці, де Порошенко, як стверджує Мельниченко, «ставив на місце мера свою людину».
Секретар РНБО одразу назвав публікацію його розмов за 2000 рік «продовженням кампанії чорного піару з дискредитації представників команди, яка перемогла стару владу». «Головна мета цієї кампанії, — йдеться у коментарі прес-служби Порошенка, — допомогти збанкрутілим політикам колишньої влади внести розкол у нову команду». І хоча пан Петро так чітко й не спростував достовірність розмови, у приватних бесідах він скаржиться на те, що хтось веде проти нього масштабну гру. Президент України Віктор Ющенко, який призначав Порошенка в РНБО, теж вбачає в оприлюдненні розмов чиюсь запопадливу руку. Про «витік», «швидше, сфальсифікованого» запису Ющенкові було відомо ще задовго до позавчорашнього дня, коли текст з'явився в інтернеті.
Інший елемент «війни проти Порошенка» — заява соціаліста Миколи Мельника. Аграрій із нечужої секретареві РНБО Вінниччини заявив у парламенті в перерві між бійками, що «сьогодні в Україні діє небезпечний кримінальний клан Петра Порошенка, який відроджує кучмізм у його найпотворніших формах». За словами нардепа, депутати постійно отримують скарги від податківців на те, що «Порошенко очолює всеукраїнський процес iз відмивання тіньових коштів, пов'язаних зі зловживаннями навколо ПДВ». Є нарікання й від митників. А ще пан Мельник заявив, що «банк «Мрія», контрольований Порошенком, раніше вступив у змову з Нацбанком» і «одержав кредит у розмірі 500 млн. грн.».
Петро Олексійович відреагував миттєво: він подає на депутата до суду. Прес-служба секретаря РНБО повідомила, що матеріали, на які спирався Мельник, стосуються 2002—2004 років, коли стара влада активно шукала на Порошенка компромат. «Навіть у ті часи кримiнальнi справи, заведені на основі цих паперів, розвалилися після їх надходження до суду», — наголошує прес-служба.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
