Мрій, мрій, країно, мрій
Півтора року тому фестиваль «Країна мрій» був лише мрією, рік тому — пробою, а цьогоріч — реальністю. «Знайомство з традиційною культурою України та інших країн світу в її автентичних, фольклорних та модерних проявах» почалось з ініціативи ініціативного Олега Скрипки. Чи буде наступна «Країна мрій», у 2004-му, як годиться, не знали, а сподівалися. Та й до весни цього року все виглядало затуманено: «Всі процеси з організації фестивалю були просто зацементовані, наприклад зі спонсорами почали працювати тільки у квітні: велася всезагальна підготовка до «Євробачення», яке нам у результаті нічого не дало», — розповідає Олег Скрипка. І якщо з українськими артистами домовлятися було простіше, то з іноземними — все по-іншому. Наприклад, приїзд Бреговича планували приурочити до «Країни мрій», але організатори не змогли вчасно надати відповідь. Утім перша зірка другого фестивалю, окрім наших чарівних «Гайдамаків», «Мандрів», «ВВ» та «Тартака», буде від Бреговича нічим не гірша — переможниця BBC World Music Awards Севара Назархан з Узбекистану, котра співає та сама акомпонує на національному струнному інструменті, назви якого ніхто не знає. Кажуть також, планувались запросини колективів з Індії. Не приїдуть — дуже дорого.