З літнім теплом почався черговий сезон «великого переселення» соціально невлаштованих осіб. Під час останнього рейду величезним приміським звалищем під Полтавою співробітники міліції змушені були тичасово затримати 61 «завсідника» згаданого джерела поживи і злочинності. При цьому з'ясувалося: більше половини затриманих прибули сюди із Закарпаття. Були серед них і діти, і підлітки.
Водночас частина їхніх полтавських ровесників улітку самостійно вирушає на вельми специфічні «канікули» у Крим, Одесу, Київ та інші великі міста. За п'ять місяців нинішнього року на Полтавщині кримінальною міліцією у справах неповнолітніх зареєстровано 72 заяви за фактами зникнення підлітків. Літо додає до цієї статистики ще тривожніші рядки. Юних «гастролерів» правоохоронці зазвичай таки розшукують. Хоча й з великими потугами та матеріальними затратами на такі пошуки.
За словами начальника відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх обласного управління Сергія Козинного, найчастіше його «підопічні» сьогодні вирушають із родинних гнізд заради заробітку. Принаймні самі вони, як правило, так мотивують свою фактичну втечу з дому. Зовсім недавно, скажімо, двоє тринадцятирічних полтавок спокійнісінько сіли у рейсовий автобус і поїхали «підробляти» до Криму. Батьків про такі «благородні» наміри, звісно, не попередили. Та ще й прихопили на дорогу з домівок цінні речі, близько трьохсот доларів...
Чи справді підліткам випадає нагода заробити на подібних «гастролях»? Роботодавців, які не гребують дитячою працею до сьомого поту і платять за неї копійки, у нас не бракує. В тому ж таки Криму, за твердженням полтавських правоохоронців, їхні юні «безприв'язні» земляки можуть по 12—14 годин на добу продавати на пляжах морозиво, горішки чи пиво, мити в барах і ресторанах посуд, рубати дрова «шашличникам» тощо. При цьому нерідко їм доводиться гнути спину тільки за харчі та за «милість» не бути побитим, згвалтованим, проданим у рабство. Хоча й випадки відвертої суто кримінальної наруги над підлітками, котрі далеко від рідної домівки стають чужими серед чужих, також непоодинокі.
Неважко здогадатися, що найчастіше шукачами сумнівних пригод на чужині стають діти з неповних і так званих неблагополучних родин. Але «неблагополучність» останніх не завжди вимірюється лише матеріальними статками. Нещодавно у Полтаві втік з дому хлопчина. Перед своїми «гастролями» він продав власний персональний комп'ютер. І, як пояснював потім, в іншому великому місті хотів заробити грошей на комп'ютер новіший, сучасніший... Вочевидь, якби його взаємини з батьками перебували не лише на, так би мовити, віртуальному рівні, згадану проблему можна було б вирішити у зовсім інший спосіб. Зрештою, левова частка бід із юними «гастролерами» трапляється саме через те, що вони відчувають себе чужими навіть в оточенні найрідніших людей.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
