Доля провокатора-2

      «...І хлопець хоть куди козак, / Удавсь на всеє зле проворний, / Завзятійший од всіх бурлак», — писав свого часу Котляревський про одного відомого козарлюгу. Інший Козак — той, що Роман Миколайович, — «на всеє проворним» виявився на зовсім іншому й значно коротшому історичному відрізку — під час президентських виборів-2004. Калібр цієї політичної постаті настільки незначний, що, можливо, до розбору польотів Козака повертатися було б і не варто. Та є кілька «але». Підлість і ницість не лише не є покараними, а й далі нахабніють.

      По-перше, хоч би хто й що казав, а зло таки має бути засуджене, принаймні морально. По-друге, телевізійний провокатор, який чотири місяці поспіль виконував на блакитних екранах спецзавдання тодішнього режиму із поливання чорним піаром Віктора Ющенка, як виявилося, зараз працює в уряді цього самого Ющенка. Саме «Україна молода» першою зі ЗМІ відзначила той факт, що пан Козак пригрівся у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища на посаді заступника начальника Держінспекції з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. По-третє, іти з посади «високоморальний націоналіст» не бажає, а у відповідь на публікацію в нашій газеті подав до Шевченківського районного суду м. Києва позов, вимагаючи від «України молодої» відшкодування моральних і немайнових збитків у сумі 1000000 грн. (один мільйон гривень).

      Що ж, будемо розбиратися. І з тим, чи закінчилися в пана Козака зароблені на виборах гроші, і з обсягами його виборчих фондів, і чи не є така піар-акція початком участі Романа Миколайовича вже в наступних виборах, і, головне, що він собі думає про мораль та совість.

Хто бачить у провокаторі «високопрофесійну фахову людину»?

      А для початку зазначмо, що тема «провокатор Козак на службі в уряді Тимошенко» вже дійшла і до самої Юлії Тимошенко. Минулої суботи після засідання Кабміну журналісти запитали пані Прем'єрку, чи відомо їй, що кандидат у президенти, який мав єдину місію — обливати Віктора Ющенка «американським» брудом та «прив'язувати» його до войовничих русофобів, — досі працює в уряді. Тобто зміна влади не означала для Романа Козака ані крихти люстрації. Юля Володимирівна, з одного боку, уникла конкретної відповіді, а з іншого — фактично стала на бік подібних «засланих козачків». Тимошенко не знає, чи працює Козак у системі Мінприроди. За її словами, «кожен міністр має право з'ясувати, які фахівці йому потрібні». А ще — «у нас у секретаріаті уряду я залишила 100 відсотків людей, [які тут працювали], коли головою уряду був Янукович. І я отримую справжнє задоволення від роботи секретаріату уряду, який пережив не одного Прем'єра», — цитує Юлію Тимошенко «Українська правда». «Щодо Козака — я не виключаю, що це може бути високопрофесійна фахова людина. Я не знаю цього, я можу тільки мати гіпотези», — додала Прем'єр-міністр.

       Але, як бачиться, Козак — це все-таки не один із тисяч непомітних клерків Кабміну, а фігура, яку роблять знаковою плями на мундирі. До того ж цього «партизана» в Держлісінспекції нове керівництво Мінприроди давно вже викрило. Міністр Павло Ігнатенко каже, що подання до Кабінету Міністрів на звільнення Романа Козака він зробив ще в березні, але відтоді погодження так і не прийшло. Козак же відмовляється писати заяву за власним бажанням.

      «Я не хотів би, щоб у цьому питанні бачили політику, — пояснює Павло Ігнатенко «Українській правді». — Мене не влаштовує його (Козака. — Авт.) рівень професійної підготовки і бачення напряму його відповідальності. Крім того, є морально-етичні вимоги. Я не можу сказати, що ця людина відповідає даному аспекту».

Хто хоче стати мільйонером, або Не перший мільйон

      Минулого тижня, нагадаємо, «УМ» у матеріалі «Доля провокатора» писала і про інший аспект непоступливості екс-кандидата в президенти: зовсім недавно Роман Козак намагався заборонити продаж на Майдані оунівської газети «Нескорена нація», яка розповідає про його виборчі «заслуги». Посилаючись на колишніх колег пана Козака по ОУН, які давно вже вигнали його з партії, «Україна молода» писала і про погрози газовим пістолетом, і про прикриття Козака посвідченням держчиновника, і про моральне право «маріонеткового антигероя недавніх виборів» працювати в новому уряді, і, звісно, про його минулорічні «телесеанси». І вже 4 липня — якраз у день 14-річчя «УМ» — громадянин Козак прислав на наш факс із факсу Держлісінспекції позовну заяву. Адресована вона, щоправда, не нам — Роман Миколайович звертається одразу у Шевченківський райсуд, канцелярським стилем зазначаючи: «Позивач (тобто Козак. — Авт.) вважає, що вся інформація, яка надрукована Відповідачем (виходить, «Україною молодою». — Авт.) про Позивача у статті під назвою «Доля провокатора»... являється неправдивою... Позивач вважає, що Відповідач наніс моральну шкоду Позивачу як громадсько-політичному та державному діячу України... Позивач вважає, що Відповідач повинен поновити порушені цивільні права та інтереси Позивача... вимагає... публічно вибачитись через цю ж газету та надати рівноцінну площу для спростування... Позивач вважає, що Відповідач повинен відшкодувати моральну шкоду і немайнові збитки Позивачеві, зв'язані з захистом його порушених прав, в сумі 1 000 000 гривень». Кінець цитати.

      Великий «державний діяч України» Козак, посилаючись на різні постанови пленумів Верховного Суду та різні статті Цивільного кодексу, у параграфі 4.1 своєї неоковирної заяви згадує вже 1 000 000 не гривень, а «гривнів», ну й заодно просить арештувати все майно та банківський рахунок «УМ» — мовляв, щоб у суду не було проблем із виконанням ймовірного рішення щодо стягнення з нашої газети моральної компенсації на користь Позивача.

      Що ж до суті позову... Вважаючи всі наші згадки про Козака в п'ятничному номері неправдивими, герой публікації ризикує договоритися до того, що він і не Роман Козак зовсім (а це також інформація про нього), і що в президенти він не ходив... Однак до дрібниць ми чіплятися не збираємося. Готові доводити «по-крупному». І даремно пан «державний діяч України», який зараз ховається в Держлісінспекції, вважає, що «УМ» не зможе підтвердити дані про нього, наведені в матеріалі «Доля провокатора». Ми ж справді не проти зустрітися з Романом Козаком у суді за адресою Смирнова-Ласточкіна, 10-б. Більше того: вважаємо, що процес у Шевченківському суді міг би стати таким собі «міні-Нюрнбергом», який дав би належну оцінку одному з найактивніших учасників «чорнопіарної» й «чорносотенної» кампанії в рамках виборів-2004. Зло таки має бути покаране.

Хто забув сплатити 100 тисяч держмита?

      А поки що «державний діяч» нахабно пробує «взяти на пушку». Але ж відомо: якщо чоловік має претензії до газети, яка нібито звела на нього наклеп, то, за законом, має сплатити державне мито в сумі 10 відсотків від позовної вимоги. У «нашому» випадку Козак мав би розкошелитися перед судом на 100 тисяч гривень. Не виключаємо, що після виборів він спроможний і на такий фінансовий подвиг. Але наразі «державний діяч» 10 відсотків «зажав». Мало того, великий знавець законів, кодексів і орфографії просить суд «відстрочить оплату державного мита від суми позивної вимоги до рішення суду по справі». Більше того — Козак просить стягнути «його» держмито з відповідача, тобто «УМ».

      Суд такі позови не повинен навіть брати до розгляду. Тож не дивно, що вчора у канцелярії Шевченківського райсуду «Україні молодій» повідомили, що позовну заяву громадянина Козака в них не реєстрували. Хоча, ще раз наголосимо, ми були б раді побачити пана екс-кандидата в суді й «полоскотати» його позовом у відповідь.

Кілька спогадів і кілька запитань

      Бо ж є за що. Ви ще не забули? Технічний кандидат, який отримав роботу в уряді Януковича акурат на початку минулорічної виборчої кампанії, спочатку майже три місяці парив нам мізки нескінченними виступами в рекламних роликах: «Пане Ющенко! Ваша дружина американка... Організація українських націоналістів підтримувала вас...» Розробка політтехнологів тодішньої Банкової полягала в тому, щоб за допомогою цього «діяча» з шаленими очима, які дивляться невідомо куди, затаврувати Віктора Ющенка як чоловіка американської дружини, а крім того — вразити мешканців центру і сходу України «зізнанням» про співпрацю «помаранчевого» кандидата з такою ось ОУН.

      Потім була вже «друга серія», яка фактично суперечила першій: у ній «соратник Ющенка» Козак обіцяв разом із В.Ю. та за допомогою західних держав позакривати в Україні російські школи тощо...

      Прикиньте, скільки разів Козак з'являвся на телеекранах загалом, якщо на різних кучмівських каналах виступав поміж подібними йому Базилюками і Яковенками по кілька разів на день. А скільки коштує хвилина реклами на «1+1», «Інтері», УТ-1 тощо? Відтак не дивно, що коаліція «Свобода вибору» за результатами свого моніторингу включила Романа Козака до кандидатської «трійки призерів» за кількістю грошових витрат на політичну рекламу (представник «ОУН в У» розташувався одразу після Януковича і Ющенка).

      Ми хочемо ще раз запитати у цього «державного діяча»: звідки в нього сотні тисяч гривень на проплату своїх телезвернень? Невже із зарплатні, отриманої в Держлісінспекції? У скільки разів рекламні витрати Козака реально перевищили його виборчий фонд та можливості (про якусь «партію» не йдеться, адже ОУН відмовилася від Козака ще до його висування, тож доводилося послуговуватися «ініціативою» «з'їзду» з якихось трьох десятків осіб)?

      Про фахові здібності «професійного націоналіста» Козака як заступника начальника Держлісінспекції ми запитуємо і в міністра Ігнатенка також. І просимо при відповіді не згадувати анекдот про бандерівця, який, виступаючи в парламенті на тему екології, просить не рубати ліси, бо вони нам знадобляться, аби вішати москалів і жидів. А принагідно нагадуємо, що ще минулого року Держкомітет у справах національностей і міграції звертався до Генпрокуратури з проханням порушити проти Козака кримінальну справу за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Підставою для такого звернення стало те, що наш «герой», полемізуючи в ефірі «5-го каналу» з Михайлом Бродським, зокрема, сказав: «Вони (євреї. — Авт.) приносять шкоду українському народу, як і в час голодомору, так і в час совєтської окупації комуністичної».

ПОПЕРЕДНІ ВИСНОВКИ

      «...Кожен із «технічних» кандидатів використовувався для цілком конкретної цілі. Організація провокацій була покладена на Козака та Корчинського. Завданням першого було зводити нанівець рекламу Ющенка шляхом створення йому іміджу «бандерівця», завданням другого — влаштовувати масові шоу-заходи в стилі Німеччини 30-х років для того, щоб «Інтер» потім мав що показувати.

      Не можна оминути увагою ту особливу роль правоохоронних органів, під прикриттям яких відбувалися практично всі менш-більш серйозні провокації.

      ...Провокації важко оцінювати по окремості — їх можна оцінювати лише комплексно. Однак те, що ми зараз бачимо, дозволяє нам із впевненістю констатувати сумний факт становлення провокацій як невід'ємної частки українського політичного процесу. На нашу думку, на цих виборах ціну провокацій можна оцінити у 30 млн. дол.»

Із висновків моніторингу
Коаліції громадських організації «Свобода вибору»,
грудень 2004 року.

ДЗВІНОК У ДЕРЖЛІСІНСПЕКЦІЮ

Роман Козак:

Я маю цілковите право бути представленим в уряді патріотки Тимошенко

      Учора «УМ» зателефонувала Романові Козаку з проханням прокоментувати декілька питань, пов'язаних із його позовом та політичною позицією взагалі.

Чому Козак надіслав позовну заяву одразу до суду, не бажаючи попередньо поспілкуватися з журналістами, які його образили?

      На це пан Роман відповів, що не міг додзвонитися до пана автора публікації, в приймальню та до редактора. Однак, за його словами, порозумітися поза судом ніколи не пізно.

Чи відомо Козакові, що у випадках подібних претензій до ЗМІ потрібно сплачувати 10 відсотків держмита від загальної суми позову, тобто 100 тисяч гривень?

      «Суд має врахувати, що я простий голова партії і бідний державний службовець, до того ж у мене важкий стан здоров'я», — пояснив унікальність свого випадку для нинішньої юриспруденції екс-кандидат у президенти. На уточнююче запитання, як можна вважати його «бідним держслужбовцем», якщо за загальним обсягом витрат на політичну рекламу минулого року він поступився лише Януковичу і Ющенку, Козак відказав уже звичне: «У нас при партії є рада підприємців, яка покривала мої витрати на пропагування національної ідеї на виборах». До того ж, мовляв, особи і фірми «жертводавців» можна побачити «і у звітах, і в податковій».

Чому його збитки від «УМ» становлять саме мільйон?

      За словами 47-рiчного Романа Козака, після публікації в нього передінфарктний стан, та й загалом після виборів він почувається зле. Довідки від лікарів готовий надати.

І наостанок. І в штабі Ющенка, і в середовищі політологів місію Козака на виборах-2004 оцінювали зовсім не як «командну» і не «допоміжну» Вікторові Ющенку — це був суто технологічний проект, пов'язаний із чорним піаром. Чи відчуває пан Роман моральне право працювати в уряді, призначеному Ющенком, після всього того, що він зробив?

      «Я не робив нічого на шкоду. Ми в нашій партії свято переконані, що українське відродження, яке мало при нас революційний змаг у 1989—1990-му, розвинулося і в 2004 році. Ми цьому допомогли. І сьогодні ми, українські націоналісти, маємо повне право бути представленими в уряді, який очолює Юлія Тимошенко — справжня патріотка України», — заявляє Козак.

      У цьому випадку питання про те, як же пан Роман опинився в уряді непатріота Януковича, було вже недоречним.