Фальсифікації — ні!

      Чергову хвилю невдоволення та обурення викликав звичайнісінький, нічим не примітний дерев'яний паркан, який виріс навколо фундаменту Десятинної церкви. Містом відразу ж поповзли чутки й припущення, що загорожа з'явилася неспроста — мовляв, процес перетворення рекреаційної зони центральної частини міста на черговий будівельний майданчик на території вже пішов, і з цим треба терміново щось робити. Довго не роздумуючи, на минулих вихідних кияни тихо розібрали  частину паркану, встановленого навколо «об'єкта», розклали дошки на траві, за що й потрапили до відділку міліції. Згодом пікетники наліпили на паркан аркуші паперу, щоби народ міг написати про відбудову Десятинної усе, що він думає — так би мовити, для наочності. Народ, як і очікувалося, висловлювався проти будівництва незрозуміло чого незрозуміло навіщо, та ще й у центрі міста. А ще кияни побоюються, що розкопки стануть завісою майбутнього будівництва — мовляв, вільного місця для новобудов у центрі столиці вже немає, а товстосумів, які мріють придбати таке житло, більшає з кожним днем...

      Як з'ясувалося, захисники культурного надбання трохи поквапилися зі своїми висновками — поки  що на території Десятинної нічого не будується, а лише проводяться археологічні дослідження. Науковці мають, щоб вивчити рештки давнього фундаменту (а для цього треба зняти кам'яну імітацію церкви), поповнити колекцію цікавих знахідок та зберегти матеріальні свідчення попередніх епох для прийдешніх поколінь. І поки уряд не дасть «добро» на початок будівництва бетонного монстра чи ще чогось, історичній пам'ятці нічого не загрожує.

      Ще три місяці тому Микола Томенко висловив припущення, що територію, на якій колись височіла Десятинна, доведеться «облагородити», якщо науковці дістануть з-під землі важливі історичні знахідки. За його словами, ні про яке будівництво й мови бути не може, поки археологи не закінчать розкопки і не з'ясують, що ж робити далі. За час, що минув відтоді, позиція віце-прем'єр-міністра України анітрохи не змінилася: днями він зауважив, що будь-яке відновлення Десятинної церкви неможливе і незаконне без проведення широкого громадського (хоча б у межах Києва) та експертного обговорення. І всі чудово розуміють, якою є думка громадськості і тих-таки експертів...

      На перший погляд, така позиція киян щодо відродження Десятинної — першої кам'яної церкви Київської Русі — здається дещо дивною: все ж таки добра справа задумана, відновиться потужний духовний центр і все в такому ж дусі. Дійсно, церква була збудована ще наприкінці десятого століття, за часів правління князя Володимира, який  виділив десяту частину своїх доходів на будівництво та утримання культової споруди (звідки, власне, й походить її назва). Але в XIII столітті споруда була зруйнована військами хана Батия, і наступні півтисячі років на її місці була пустка. 1758 року Десятинну відновили, а на початку 30-х років минулого століття її підірвали, щоби влаштувати в цьому районі Києва урядовий квартал. Відновлення церкви викликало не лише спротив пересічних киян, а й невдоволення шанованих архітекторів, істориків, охоронців пам'яток та археологів, які називали проект спорудження нової-старої церкви не інакше, як макетом, фантомом і фальсифікатом. Дослідники бідкаються, що на основі тих малюнків та гравюр, які дійшли з минулих епох, можна скласти тільки приблизне уявлення про вигляд сакральної споруди у різні періоди існування, а про те, якою ж була Десятинна на початку XI століття, ми не зможемо дізнатися ніколи. А витрачати 90 мільйонів гривень на гарненьку стилізацію «під давнину» чомусь не хочеться. Краще вже за ці гроші впорядкувати ті пам'ятки, які маємо на сьогодні ...