Не все у Могилі поховане

      Нещодавно у приміщенні Спілки письменників України видавничий центр «Такі справи» презентував своє нове видання — фотоальбом відомого археолога Бориса Михайлова «Кам'яна Могила — світова пам'ятка древньої культури в Україні». У цій книзі вперше вміщено фото стародавніх зображень — петрогліфів, якими рясніють стіни 65 досліджених на сьогодні гротів і печер унікального «храму племен і народів». Попередні поодинокі видання про Кам'яну Могилу ілюструвалися винятково перемальовками з наскельних малюнків. Адже сфотографувати їх було складно: гроти і печери засипані піском.

      Люди залишали тут свої «автографи» починаючи з епохи кам'яного віку (XXII — XVI тисячоліття до нашої ери). Розмальовували стіни і в добу бронзи, і пізніше. Тут знайдено залишки стародавніх жертовників. За малюнками можна простежити первісні релігії — тотемізм, магію, анімізм, фетишизм, культ предків... Роль храму, що об'єднував три світи (небесний, земний і підземний), ця степова пам'ятка поблизу Мелітополя у Запорізькій області виконувала упродовж багатьох тисячоліть для різних племен і народів, що пройшли теренами сучасної України. У вивченні цієї пам'ятки, яку багато хто вважає визначнішою, ніж «сім чудес світу», археологія дала змогу відповісти на низку питань про розвиток духовної культури, її фундамент та коріння багатьох народів Євразії. «Розташована на перетині Європи і Азії, Заходу й Сходу, Півночі й Півдня, середземноморської й близькосхідної ойкумен, рас, етносів, культур, вірувань та мов, ця природна «піраміда» була суб'єктом історії завжди. З незапам'ятних часів тут господарює Людина», — пише Борис Михайлов.

      Заслужений працівник культури України Борис Михайлов, директор Державного історико-археологічного музею-заповідника «Кам'яна Могила» понад 30 років свого життя присвятив дослідженню цієї пам'ятки. Вчений відкрив 15 нових гротів, серед них найцікавіші два — із зображенням мамонта, птаха, бізона і коней. Пан Михайлов є автором близько 15 наукових і науково-популярних історико-археологічних книжок, понад ста наукових статей в авторитетних наукових виданнях — українських і закордонних. Ідеєю підготувати фотоальбом з науково-популярними текстами про Кам'яну Могилу Бориса Михайлова запалив світлої пам'яті Анатолій Єрмак. «Упродовж двох років я фотографував у печерах, — розповідає Борис Дмитрович. — Відкрити їх — це означало витягти з них пудів 30, а то й 100 піску. У печерах було холодно і вогко, скельце фотооб'єктива раз по раз вкривалося крапельками води. Із 36 кадрів на плівці я мав усього 3—5 вдалих». Сьогодні ця, вже «матеріалізована» (завдяки й авторській думці дизайнера Людмили Кузнєцової), ідея свідчить і про історію пам'ятки, і про зображення на її стінах, і про вчених-попередників автора.

      Як же утворилася Кам'яна Могила? Книга розповість і про це. Наразі — коротко: це останець піщаника Сарматського моря третинного періоду. Пізніше, коли виникло Понтійське море, на цьому місці утворилися вапнякові відкладення. Згодом море пішло, запанувала пустеля. Коли танув льодовик, «велика вода» утворила долини рік і велетенські вимивини, над долиною постав великий острів. З часом утворився кам'яний пагорб, під впливом води та вітру його плити набули дивовижних обрисів. На багатьох iз них можна побачити відбитки рослин та молюсків Сарматського моря. Упродовж років у цьому кам'яному «панцирі» утворювалися печери і гроти, які стародавні люди мали за святилища. Саме сюди приходили перед полюванням первісні мисливці, щоб вершити свої таїнства. Серед багатьох наскельних малюнків тут чітко простежуються зображення людини, диких і свійських тварин. Як правило, їх видряпували шматками твердого каменя. Подекуди первісні митці покривали ці малюнки червоними і чорними мінеральними барвниками. І тільки нещодавно вчені виявили малюнки, виконані жовтогарячою і чорною фарбами. Печера Кози, гроти Бика і Дракона, двометрова кам'яна фігура людини-риби... І всюди — зображення Дерева Життя, символу родючості й вічності.

      Наклад нової книги — всього 1000 примірників. Усе ж, це видання є вагомим (хочеться вірити — не останнім) словом на пошану і пам'ятки, і її дослідників. У академічних виданнях із давньої історії України Кам'яній Могилі відводиться щонайбільше кілька рядків. Про цей «природний храм» над річкою Молочною широкий загал знає ще дуже мало, до нього не ходять рейсові автобуси. Попри це, щороку «острівець серед степу» відвідують понад 30 тисяч туристів. Виходячи з унікальності цього «дива України», держава нещодавно виділила мільйон гривень на побудову тут музейного комплексу і доведення його експозиції до світового рівня. Однак, щоб добудувати нове приміщення музею, потрібен ще мільйон, а щоб облаштувати його за сучасними вимогами і відкрити для огляду печери й гроти — необхідно викласти ще приблизно 5 мільйонів гривень.