ТОВ «Відмазка» — ганебна пляма на парламенті

      Як тільки не називали парламентарії (залежно від своїх симпатій та позиції) Закон про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу, ухвалений Верховною Радою 21 червня — і «законом про недоторканність друзів народних депутатів», і «плювком на Конституцію», і «захистом прав людини в країні беззаконня», і «вольною» для Різака й Колесникова»... Нагадаємо, що згідно з цим документом, запропонованим до розгляду фракцією СДПУ(о) і схваленим 246 голосами «за», будь-який злочинець, маючи 150 «друзів» із мандатами народних депутатів і 456 тисяч 300 гривень для застави, може вийти на волю. Незалежно від того, яке саме правопорушення він скоїв — а ля Бакай, Пукач або й геть Чикатило. Звісно, при цьому підозрюваний у скоєнні злочину буде на підписці про невиїзд, але хіба стримає та підписка людину, якій світить, скажімо, 15 років ув'язнення?

      «Виходить, проголосували за те, що коли 150 депутатів хочуть взяти на поруки, то ні суд, ні органи дізнання чи досудового слідства не можуть їм відмовити, — обурювався після ухвалення закону, який не отримав жодного голосу від фракцій «Нашої України», Соцпартії та УНП, «НУмівець» Борис Беспалий. — Таким чином народні депутати підміняють судову владу. Це просто абсурд». Як завжди дотепний нардеп припустив, що рано чи пізно «комусь» із законодавців спаде на думку створити таке собі закрите акціонерне товариство або «товариство з дуже обмеженою відповідальністю» під назвою «Відмазка», встановити певний тариф і «відмивати» від правосуддя різних злочинців. Звісно, в разі, якщо звільнений на поруки бандюга злиняє кудись за межі України, його «поручителі» відповідатимуть перед законом. Причому дуже суворо — кожен зі 150 змушений буде... заплатити штраф у розмірі 3 тисячі 42 гривні. Смішно, еге ж?

      Власне, очевидно було, що апологети таких змін до КПК турбуються насамперед про долю Колесникових-Різаків та їм подібних, забезпечуючи колишнім «злодіям у законі» можливість відступу на випадок кримінального переслідування. Не даремно ж навіть однією з причин згортання «біло-синього» наметового містечка в Маріїнському парку його координатори назвали ухвалення цього закону. Дивує інше —за нього проголосувала фракція БЮТ. Причому з першого разу БЮТівці дали тільки 16 голосів, а після перерви, повернувшись на прохання есдеків (о) до розгляду «поручительського» закону, «нашкребли» вже 29...

      Тепер залишається сподіватися на те, що Президент накладе на цю «Відмазку» вето. Щоправда, раніше найопозиційніші фракції (зокрема, представники СДПУ(о) та «Регіонів України») погрожували, що в разі, якщо Віктор Ющенко не підпише «закон 150-ти», не голосуватимуть за урядові проекти. Однак скільки вже й лишилося того голосування, адже 8 липня — останній сесійний день. А пропозиції уряду, навіть дуже потрібні державі, парламентарії й без того вже не раз успішно провалювали. Проте лідер Соціалістичної партії, схоже, все одно непокоїться, щоб Президент бува не передумав і не поставив свій підпис під змінами до КПК. У розповсюдженій з цього приводу  заявi Олександр Мороз наголошує, що закон про взяття арештованих на поруки 150 нардепами «є абсурдом як із правової, так і з політичної точки зору, порушує принципи Конституції, принципи незалежного слідства і судочинства; підриває принципи українського парламентаризму, свідчить, що відомі народні депутати України, а також «друзі» народних депутатів хочуть поставити себе вище правоохоронної системи», і наголошує: «соціалісти вважають за необхідне дати відкриту оцінку прийнятому законові і вимагають від Президента України якомога швидше застосувати до нього вето».

      Більше того, за словами Олександра Олександровича, фракція СПУ «готова ініціювати звернення до Конституційного суду з метою отримати офіційну оцінку цього ганебного для парламенту закону». «Я вважаю, що депутати повинні своїми руками змити ганебну пляму з парламенту. Соціалісти запропонують підписати звернення до Конституційного суду також і депутатам фракцій БЮТ та промисловців і підприємців і, звичайно ж комуністам (ці три фракції голосували за вищезгаданий закон. — Авт.). Авантюра з прийняттям законопроекту про амністію ще раз доводить, що саме негласне втручання органів виконавчої влади в роботу парламенту є реальною загрозою українській демократії», — вважає Мороз і, вже традиційно, нагадує, що «в умовах парламентсько-президентської республіки подібні принизливі угоди стануть неприпустимими». Словом, вето-ветом, а без політреформи не обійтися...