Може, з висоти серйозної політики й не варто було б згадувати про деяких маріонеткових антигероїв недавніх президентських виборів, зокрема, трійцю провокаторів «Корчинський — Коваленко — Козак» — такий собі український «Ку-клукс-клан». Ці «політичні проекти», організовані минулого року Медведчуком і компанією для кампанії Віктора Януковича, хоч і повеселили народ і навіть відняли від результату Віктора Ющенка якісь соті частки відсотків, та все ж виборців зовсім не переконали. Але сміх і гріх у тому, що подібні «технічні» постаті все ще залишаються в арсеналі давно знайомих нам ненаситних політтехнологів. Ці «три К.» продовжують відпрацьовувати сякі-такі гонорари й претендувати на своє місце під сонцем. Хтось скаже, що вони дійсно небезпечні. Особливо для майбутнього України як правової держави, котра дотримується конституційних норм — рівних національних, релігійно-конфесійних i взагалі загальнолюдських прав. Адже від «Ко—Ко—Ко» лунали й лунають заклики захистити Україну чи то від татарської навали з Криму, чи від єврейської змови, чи від іноземців, передусім темношкірих. Водночас як мінімум один із «трьох К.» має непогані шанси вперше в житті таки стати нардепом, інший — «сидить на параші» в СІЗО, а ще один... затесався у лави нової, помаранчевої виконавчої влади.