Літо в подарунок

30.06.2005
Літо в подарунок

Відпочивати з ровесниками завжди цікавіше. (Фото Василя ГРИБА.)

      Ще у травні Україною відлунали останні дзвоники у школах, а місяць по тому міста та села накрила яскрава хвиля випускних балів, і ціла армія школярів та студентів опинилася без діла. Саме час прийти до тями після напружених ночей «медитації» перед екзаменом, відпочити від важких уроків, забути про погані оцінки та нотації вчителів і потроху набиратися сил до нового навчального року. А ще — підлікувати свої занедбані болячки, які так недоречно загострилися навесні і не дають сповна насолодитися сонцем, морем і морозивом. Літо, як стверджують медики, найкраща пора для оздоровлення дітей, тільки не в «кам'яних джунглях» великого міста, а на березі моря, в горах або в лісі, словом, у місцевості, де сам клімат лікує. І добре, якщо батьки спроможні зібрати 500—1000 гривень, щоб відправити свою дитину до санаторію чи бази відпочинку, а що робити тим сім'ям, які не можуть дозволити собі такого розкошу? Звертатися по допомогу до держави, яка повністю або частково оплачує путівки, каже начальник Головного управління у справах сім'ї та молоді КМДА Олександр Кулик.

 

Київ — у всьому перший

      Маленьким киянам у цьому плані пощастило більше від решти українців — стільки грошей, скільки Київ виділяє на дитяче оздоровлення, не планує жоден регіон нашої держави. Скажімо, торік столиця оздоровила 153 тисячі дітей та студентів, витративши на це 26 мільйонів гривень, а цьогоріч місто запланувало відправити на відпочинок 155 тисяч киян, видавши на ці потреби майже 28 мільйонів гривень (18 мільйонів із міського бюджету, і ще 10 мільйонів дали райони). На логічне запитання, чому кількість дітей зросла не набагато, Олександр Кулик відповів, що термін перебування дітей у таборах та центрах збільшився від 14 до 18 днів, тому сьогоднішня путівка вийшла відчутно дорожчою, ніж минулорічна. Відповідно, «розтягнути» 28 мільйонів на усіх дітей шкільного віку, які живуть у Києві (а це 288 тисяч осіб) просто не вдалося б.

      У столиці кожна друга дитина віком до 15 років може оздоровитися за кошти міста. Так, діти-сироти та діти з багатодітних сімей, де 5 і більше дітей, їдуть на літній відпочинок безкоштовно; напівсироти сплачують 15 відсотків від вартості путівки; діти з багатодітних сімей, де 3-4 дитини, отримують путівку за 10 вiдсоткiв вартості; діти з неповної сім'ї (де мати розлучена з батьком) — за 20 вiдсоткiв; з малозабезпеченої сім'ї — за 30 вiдсоткiв вартості. Дитячі творчі колективи та обдаровані діти (в першу чергу переможці різноманітних олімпіад, володарі грамот та дипломів) теж можуть розраховувати на суттєві знижки — вони платять від 30 до70 відсотків від повної вартості путівок.

Один «Артек» в одні руки!

      Щоправда, через відсутність загальної бази даних на дітей, які пройшли через різні управління, трапляються несправедливі речі. За словами Олександра Кулика, деякі спритні батьки примудряються вивозити дітей «до води» двічі, а то й тричі за літо: спочатку «пробивають» путівку через управління охорони здоров'я, потім звертаються до освітян, а ще є управління фізкультури і спорту, у справах сім'ї та молоді, соціального захисту населення... Ось і виходить, що одна дитина все літо купалася й загорала за державний кошт, а інша всі канікули просиділа вдома. На думку пана Кулика, проблему може розв'язати спільна база даних — так званий електронний реєстр, необхідність створення якого в Києві обговорюється вже не перший рік: «Поїхала дитина до санаторію — її прізвище занесли до комп'ютера, і місто вже не фінансуватиме її поїздки до наступного літа». А дефіцитну путівку до «Артеку» школяр може безкоштовно отримати тільки 1 раз за всі роки навчання.

      Діапазон курортів, куди може потрапити пільговик, досить широкий: від Київщини до Одещини, від морського узбережжя до солоних озер та лісових масивів. Зокрема, Центр соціального розвитку підлітків та молоді «Зміна» (Київська область); лікувально-оздоровчий комплекс «Трембіта» (Рахівський район, Закарпатська область), розташований біля підніжжя гори Кобила; оздоровча база «Смерічка» (Косівський район, Івано-Франківська область); санаторій «Перлина Карпат» (Долинський район, Івано-Франківська область); пансіонат «Рута» (Одеська область, селище Затока), розташований на березі Чорного моря; оздоровча база «Войковець», побудована на косі в Азовському морі тощо.

Студенти — теж люди

      До речі, Київ — єдине українське місто, яке від 1997 року виділяє кошти для літнього оздоровлення молоді. Сироти поїдуть відпочивати безкоштовно, студенти, які навчаються на «відмінно» останні 2 семестри, сплачують 10 відсотків вартості путівки, решта — 30 відсотків. Цього літа понад 2 тисячі щасливчиків із 350-тисячної армії столичних студентів отримають путівки в санаторій «Перлина Карпат» (Івано-Франківська область), пансіонати «Рута» та «Медик» (Одеська область, селище Затока), а також на кримську базу відпочинку «Робінзон» (Коктебель). Остання база, розташована у приміщенні школи, виявилась дорогуватою порівняно із рештою комплексів: умови не найкращі, а з однієї людини просять 70 гривень за добу. Для порівняння — доба у «Зміні» коштує 40 гривень, у «Перлині Карпат» — 50, в решті закладів вартість дня перебування дитини чи студента на оздоровленні коливається від 40 до 51 гривні. «Але Крим є Крим, там навіть повітря лікує, — каже Олександр Кулик, — тому молодь їде із задоволенням, і ми замовляємо ці путівки».

      Як зауважила голова постійної комісії Київради з питань гуманітарної політики Ганна Матіко-Бубнова, мало виділити гроші та закупити путівки у таборів — треба контролювати, в яких умовах живуть діти, що їдять, як проводять вільний час, з якими враженнями їдуть додому. Не всі бази враховують, що харчування дітей залежить від їхнього віку — скажімо, до щоденного раціону п'ятирічного малюка обов'язково повинні входити 400 грамів молока, пів'яйця, сир та фрукти, і «доросле» меню йому не підходить. Крім того, кухарі мають враховувати особливості захворювань малят, які приїжджають на оздоровлення — не годувати гастритників перченими приправами та жирними соусами, не давати діабетикам цукру тощо. Тому депутати разом із журналістами щороку приїжджають до баз та санаторіїв, спілкуються з дітьми, часом роблять зауваження керівництву оздоровчих закладів. Але найкращою оцінкою табору є ставлення самих дітей: вони нізащо не захочуть повернутися до місця, де їм було погано.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>