Важко сказати однозначно, якими мотивами керувалася вінничанка Н., ретельно продумуючи спосіб відправити у «кращий світ» колишнього чоловіка й батька своїх дітей. Проте займалась вона реалізацією замислу цілеспрямовано, довго відкладала певну суму грошей, яка призначалась на оплату найманого вбивці, потім через знайомих напитала суб'єкта, нібито згодного виконати «вирок». Щоб ні в кого не виникло підозр, вирішила скористатись сильною отрутою, яку чоловікові мали підсипати поза домівкою і яка не повинна залишити слідів у крові.
Не менш ретельно вибиралось і місце замаху. Жінка знала, що колишній чоловік після роботи заглядав до улюбленої пивнички, аби пропустити кілька кухлів пінистого напою, тому вирішила, що отруту (її, до речі, мав дістати сам виконавець), найкраще непомітно підсипати якраз у пиво. Це й мав зробити кілер.
Настав «день ікс». Замовниця напружено чекала результату, і її сподівання нібито почали справджуватись: колишній суджений не прийшов ночувати і взагалі зник. Жінка навіть телефонувала в чергову лікарню і перевіряла, чи не привозили людину з ознаками отруєння, але врешті повірила, що чоловікові таки вкоротили життя. Через день вона прийшла з тисячею доларів на місце остаточного розрахунку. І яким же було здивування, коли з'ясувалось, що там її чекають... оперативники з вінницької міліції!
Оскільки виконавець добровільно відмовився від скоєння злочину, він має бути звільнений від карної відповідальності, а от щодо замовниці ситуація складніша — ступінь її вини встановлюється в ході кримінальної справи, порушеної за фактом замаху на вбивство. Колишній чоловік не постраждав. Вчасно отримавши інформацію про підготовлюваний злочин, оперативники встигли вивести його з-під удару і на весь час операції забезпечили охороною.
За версією Центру громадських зв'язків УМВС у Вінницькій області, вірогідним мотивом замаху могло бути заволодіння житлом: після розлучення суд розділив квартиру так, що дві кімнати дістались жінці та дорослій дочці, одна кімната — чоловікові, а після смерті батька законне право на успадкування його житла отримувала дочка. Щоправда, не виключаються й інші мотиви, зокрема помста, яка майже збіглася з двадцятип'ятирічною річницею з часу їхнього одруження.