У четвер Києво-Могилянська академія презентувала власний фотоальбом-хроніки «Ми йдемо», перший із обіцяних помаранчевих постскриптумів. Презентацію зібрали в символічному місці — культурно-мистецькому центрі НаУКМа, де під час виборчої кампанiї та революцiї розміщався прес-центр Віктора Ющенка, запросили всіх членів Комітету Національного порятунку, Президента Віктора Ющенка, друзів Могилянки, активістів помаранчевого Майдану. У фойє розмістили фотовиставку студентів, біля двох входів поставили «мольберти» з великими листками паперу: на одному — для побажань Президенту (хтось із демократичної могилянської братії побажав Віктору Ющенку не запізнюватися на зустрічі), на другому — на незабудь Могилянці. Поруч по 60 гривень продавали альбоми.

Починаючи з 1 липня 2005-го і до 31 грудня 2006 року, Україна сплачуватиме за туркменський газ винятково валютою по 44 долари за тисячу кубометрів на кордоні Туркменістану з Узбекистаном. Відповідну угоду було підписано вчора за підсумками переговорів голови правління НАК «Нафтогаз Україна» Олексія Івченка з президентом Туркменістану Сапармуратом Ніязовим. За інформацією прес-служби НАКу, ця домовленість відбулася в рамках чинного договору між «Нафтогазом України» і Державною торговельною корпорацією «Туркменнафтогаз», який діє включно по 31 грудня 2006 року.

Позавчора та вчора ціна бареля сирої нафти на біржі в Нью-Йорку сягнула рекордної позначки в 60 доларів, повідомляє Бі-Бі-Сі. На жаль, все вказує на те, що це не останній такий небажаний для світової економіки «рекорд». Зберігається стійка тенденція зростання цін на нафту, яка підтримується зростом попиту на цей вид енергетичної сировини.

На жаль, не виправдалися сподівання, що зниклі члени екіпажу риболовецького судна «Сімеїз», що горіло в порту Уругваю, перебувають десь у місті. Місцеві рятувальники знайшли на судні 11 обгорілих тіл. І хоча вони спотворені настільки, що ідентифікувати їх без спеціальної екпертизи неможливо, майже не залишається сумнівів, що це і є члени екіпажу, які досі вважалися зниклими безвісти.

Корпоративні конфлікти, незважаючи на їхні руйнівні наслідки для іміджу нашої країни, продовжують вибухати то в одному, то в іншому секторі економіки. Від цих розборок залишається відчуття пригніченості і приниженості. Залишається підозра у причетності до цих подій вищих посадових осіб держави. А це, у свою чергу, дає підстави вкотре говорити про необхідність розділити владу і бізнес. Днями директор ТОВ «Інтер-Сервіс-Реєстр» (ІСР) Поліна Зеркаль та адвокат Вадим Єсауленко дали прес-конференцію в агентстві «УНІАН». Приводом для цього став обшук, який провели в їхньому офісі працівники міліції. У заяві дії міліції названо «силовим захопленням реєстратора».

Кількість смертельних жертв катастрофічних червневих злив та повеней у Китаї зросла до 536, повідомила вчора інформагенція «Сіньхуа». Ця трагічна цифра, певне, збільшиться, оскільки зливи та зсуви грунтів тривають. Матеріальні збитки на цей час обраховуються в 20,4 млрд. юанів (2,5 млрд. доларів).

Учора Військовий апеляційний суд Центрального регіону нарешті виніс вирок у справі Скнилівської авіакатастрофи. Винними у трагедії суд зробив п'ятьох військових нижньої та середньої ланки, хоча обвинувачення були висунуті шести посадовим особам.
Командира військової частини, якій належав смертоносний літак, Анатолія Дзюбецького, було виправдано, оскільки причиною катастрофи, на думку суддів, стали не технічні проблеми, а недбале ставлення військових до своїх службових обов'язків.

Уже вдруге за останній рік у Харкові підготовка до великого спорту коштувала дитині життя. Цього разу загинув дев'ятирічний вихованець дитячої спортивної школи № 1, на якого впали металеві переносні ворота.

З кожним поколінням романтичне сприйняття шкільного життя поволі поступається приреченому прагматизмові. Мовляв, слід перебути цю нелюбу «середню» інституцію, і нема на те ради. Для батьків більшості теперішніх випускників ще кілька років по закінченні школи тривала безхмарна юність. Для сьогоднішніх «уже не дітей, але ще й не дорослих» громадян України «веселкова лафа» казки-феєрії про безліч відкритих перед ними доріг за умови самого лише палкого бажання і працьовитості закінчилася. Дітей, у кишенях чиїх батьків гуляє вітер, хоч і тішать обіцянки нової української влади про те, що хабарництву при вступі до ВНЗ буде покладено край, але більшість юнаків та дівчат усе-таки переконані, що заволодіти цією щасливою перспективою поки що — не з їхнім щастям. Батьківська паніка стосовно того, у який спосіб цього року давати хабарі за вступ в університети з інститутами, передається й дітям. Деякі не надто успішні у фінансовому сенсі «предки» приречено прогнозують, що нині давати «на лапу» за вступ у державні навчальні заклади доведеться ще більше (членам приймальних комісій — за ризик бути впійманими на гарячому). Віри в те, що варто лише наполегливо і старанно посидіти до початку вступних іспитів за підручниками, в цьогорічних випускників, на превеликий жаль, не з'явилося.