Древні й мудрі казали — скажи мені, хто твій друг... Пан Петро Масляк витратив багато нервів і часу на розвінчання соціологічної служби Центру Разумкова. Нервів — бо йому не сподобалися оприлюднені результати травневого дослідження. Часу — бо змушений був навідатися до знайомого соціолога, який у щирій розмові повідав академіку таємниці нинішньої соціології. Прізвище «відомого фахівця» з соціології пан Масляк не розголошує, але повідомляє, що той останнім часом «піднявся», багато всього накупив і консультував академіка «на своїй крутій дачі за шашликами».
Але для академіка пояснимо. Соціологія — не те заняття, що робить людей мільйонерами. Це звичайна робота, що дає звичайні статки. І якщо вам, пане академіку, потрібна консультація від звичайного соціолога — користуйтеся метро. А хочете від продажного — тоді на «круту дачу».
Можливо, знайомий Петра Масляка, згаданий у матеріалі, дійсно отримує гроші за те, щоб видати потрібний результат, а не провести об’єктивне дослідження. Це питання сумління неназваного соціолога і самого пана Масляка — з ким водити знайомство. Можливо, «знайомець» — саме з тих «академічних соціологів», які видавали потрібні владі результати екзит-полів, а потім по три-чотири рази їх змінювали, аби наблизити до даних ЦВК?
І ще кілька зауважень.
Перше. На жаль, академік вдається до прямого перекручування фактів. Цитую: «На думку поважних науковців центру, до них («актуальних» проблем. — А.Б.) належить не те, як звести кінці з кінцями чи перемогти злидні, масове безробіття ... (далі йде довгий перелік. — А.Б.). Але, на думку «спеціалістів», виявляється, що пересічні українці переймаються зовсім іншими «життєво важливими проблемами». Серед них ... — про подвійне українсько-російське громадянство і другу державну (російську) мову в Україні». Звертаю увагу на те, що ані в питаннях анкети, ані у прес-релізі не йшлося про важливість тих чи інших проблем. Ніхто з експертів Центру Разумкова не заявляв, що ці проблеми є найважливішими для громадян. Досліджувалося лише ставлення громадян до низки питань, у тому числі і до тих, які виокремив Масляк. Доводжу до відома академіка, що громадяни мають власну думку не лише з найгостріших питань, а й із менш важливих. І якщо ця думка комусь не подобається, то навряд чи це є проблемою всього суспільства. А актуальні проблеми, що хвилюють українське суспільство — від «як звести кінці з кінцями» до СНІД і туберкульозу Центр Разумкова досліджує вже шостий рік, і його експерти багато про це написали. Варто пану академіку ознайомитися з журналом Центру або зайти на відповідну інтернет-сторінку...
Друге: Центр Разумкова не радить новій владі порушувати ці питання так, як здається п. Масляку, а лише оприлюднив думки населення з цього приводу.
Третє: віце-президент Академії наук вищої школи України «не помітив», що дослідження було проведено не лише соціологічною службою Центру Разумкова, а спільно з Київським міжнародним інститутом соціології. Звичайно, «справжній науковець» завжди відкине ті факти, які не підтверджують його «гіпотезу». А тим читачам, яким цікаві і «незручні» факти, повідомимо: відмінність між собою результатів, отриманих двома організаціями, не перевищувала похибку вибірки.
Соціологічна служба Центру Разумкова завжди проводила і проводить максимально об’єктивні дослідження. Така позиція не залежить і ніколи не залежала від того, хто виступає замовником дослідження, або питань політичної доцільності або недоцільності.
Результати ж соціологічних досліджень — лише дзеркало суспільства. У будь-якому суспільстві є люди, які не поділяють думку більшості. Але, на щастя, не всі з них вважають, що в світі існують лише дві думки — своя і неправильна.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
