Голос із потойбіччя...

      Навіть якби нова влада не зробила жодної помилки в економічній і кадровій діяльності, у нової опозиції залишався б необмежений простір для критики. Бо, схоже, принаймні соціал-демократи (о) ні про що інше й думати останнім часом не можуть, крім депутатів-сумісників. Та й не тільки їм насправді цікаво, коли вже нарешті нібито «помаранчеві» можновладці припинять плювати в душу своїм виборцям, порушуючи Конституцію. А заодно й давати своїм опонентам таку благодатну тему для гнівних спічів. Та що там спічі — опозиціонери навіть законопроект відповідний внесли, згідно з яким Президентові й Кабміну пропонувалося в разі, якщо призначений на «виконавчу» посаду народний депутат протягом 15 днів не складе мандат, відправляти його у відставку. І правильний нібито законопроект, але проголосували за нього тільки 207 парламентаріїв («НУ», БЮТ і СПУ фактично по нулях).

      Так що визначатися зі своїм ставленням до Конституції нардепам-сумісникам допомагатиме не законодавство, а тільки їхня совість. Якої, до слова, не завадило б десь позичити і їхнім критикам. І не лише тому, що, коли сумісниками протягом року-двох, а то й більше, були їхні соратники, й есдеки, й «регіонали», й інші, тоді провладні фракції про це мовчали, ніби воду з рота боялися випустити. А й тому, що, розпинаючись про те, як їх ображає голосування карток відсутніх у залі депутатів-міністрів, ті ж «об'єднані», не змигнувши оком, скористалися карткою... свого вже покійного колеги Ігоря Плужникова. Зазирнувши на сайт Верховної Ради, де розміщені результати всіх голосувань, можна легко пересвідчитися в тому, що Плужников, наприклад, «віддав» свій голос за Закон «Про внесення змін до Закону «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини». Це голосування відбулося о 14.11 середи, 22 червня (за хвилину до цього Плужников «проголосував» «проти» альтернативного законопроекту). І це при тому, що за півгодини до того, о 13.40, на «Українській правді» було вміщене повідомлення про смерть Ігоря Олександровича. Серце заступника голови СДПУ(о), за словами його соратників (зокрема Ігоря Шурми), перестало битися ще зранку. Перед цим знову ж таки, як стверджували есдеки, Плужников майже тиждень перебував у комі в одній із закордонних клінік. Що, однак, «не завадило» йому «проголосувати» й напередодні, у вівторок, за внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якими особу можуть звільнити з-під варти після взяття її на поруки не менш як 150 народними депутатами. Для повноти цієї цинічної картини зазначимо, що, згідно з даними про реєстрацію, вміщеними на сайті www.rada.gov.ua, починаючи з 17 березня й аж до 23 червня, коли його соратникам таки вистачило глузду не реєструвати його картку, Ігор Плужников не пропустив жодного сесійного засідання...

      Але життя, в тому числі й парламентське, триває. Дехто, як, наприклад, нинішній голова Дніпропетровської облдержадміністрації Юрій Єхануров, таки складає депутатські повноваження. Хтось — як 91-й у виборчому списку «наш українець» Антон Ружицький (53-річний Ружицький записаний у виборчому списку Блоку «Наша Україна» як генеральний директор ПП «Жасмин-Люкс», але зараз є пенсіонером МВС, член Партії Християнсько-народний союз) — навпаки, менш ніж за рік до завершення каденції ВР четвертого скликання отримує депутатський мандат замість раніше вибулого нардепа Віктора Капустіна, котрий склав мандат у зв'язку з призначенням головою правління «Укрексімбанку». А є й такі, що підшукують собі тепленьке місце під новим помаранчевим сонцем, гарячково міняючи політичну й парламентську орієнтацію. Принагідно можна привітати фракцію Блоку Тимошенко з тим, що вона вже майже догнала за чисельністю 40-багнетову пролитвинівську фракцію «Народної партії»: учора лави БЮТ поповнилися нардепами Олександром Фельдманом і Андрієм Веревським. Обоє останнім часом були позафракційними, а на початку скликання були колегами по мегафракції «Єдина Україна», з якої Фельдман потім пішов у «Демократичні ініціативи», а Веревський — через «Європейський вибір» дійшов до «Регіонів України».

      Словом, парламентські пристрасті вирують. Але робочого настрою це не додає — хоч як спікер Володимир Литвин напередодні просив депутатів на вечір четверга нічого не планувати й довше попрацювати, за те, щоб продовжити сесійне засідання на дві години (до 20-ї) проголосував усього-на-всього 161 парламентарій...