Шлюб у комуналці

      Уже сама назва слухань, які позавчора відбулися у парламенті, — «Стан і перспективи євроінтеграції України та її участі у формуванні Єдиного економічного простору» — визначала основний ключ дискусії: чи шкодить участь у горезвісному ЄЕП нашій стратегічній меті — вступові до Євросоюзу? Вище керівництво держави відповідає, що ні, не заважає, і по дорозі в Євросоюз можна заскочити й до ЄЕП.

      Так, зокрема, вважає і міністр економіки Сергій Терьохін, якого Президент України Віктор Ющенко уповноважив вести міжурядові переговори про ЄЕП. «Не має альтернативності між проектом ЄЕП та політичним і економічним рішенням про євроінтеграцію, — зазначив на слуханнях пан Терьохін. — Євросоюз — це як взяти шлюб. А от ЄЕП — це як встановити правила загального користування в комунальній квартирі місцями загального користування. Щось таке».

      Зараз для керівництва України актуальне не те, чи входити в ЄЕП, а те, як до нього вступити, щоб при цьому не постраждала мета вступити до ЄС. Бо, як пояснив заступник міністра закордонних справ Антон Бутейко (той самий, який півтора року тому на знак протесту проти формування ЄЕП пішов з посади посла України в Румунії), «у входженні України до ЄЕП у повному обсязі є загроза». Відтак наша сторона виступає за часткову «ЄЕПізацію». «Наша участь має обмежитися лише зоною вільною торгівлі без обмежень і вилучень, — зазначив пан Бутейко. — Але тієї ЗВТ, яка визначена правилами Світової організації торгівлі, а не тієї, яка існує у відповідній статті угод про ЄЕП». Глибша інтеграція до ЄЕП буде суперечити прагненню вступити до ЄС, наголосив він. Це, зокрема, стосується створення у межах ЄЕП митного союзу.

      От таку позицію наша сторона відстоюватиме на засіданні Групи високого рівня щодо ЄЕП, яке відбудеться вже сьогодні. Переговори будуть складними. Адже Росія наполягає на глибшій  інтеграції. Україна має свої претензії: міністр економіки зазначив, що до 1 липня 2005 року держави-учасники ЄЕП мали підготувати і узгодити 29 документів; а наш уряд, опрацювавши ці папери, визначив, що інтересам України відповідають тільки 14. Планувалося, що ці документи будуть підписані президентами вже 1 липня, на саміті ЄЕП. Але скидається на те, що через концептуальні розбіжності цю подію доведеться відкласти. «Якщо ми не зможемо знайти взаєморозуміння щодо процесу черговості інтеграції в рамках цього проекту, в дію повинні вступати не економісти, а політики — президенти наших країн — і вирішувати на політичному рівні долю проекту ЄЕП», — вважає Сергій Терьохін.

      Отже, основні переговори щодо ЄЕП тільки попереду. Слід додати, що при цьому Україна може отримати один потужний козир, який дозволить сильніше відстоювати власну позицію, — рішення  Конституційного Суду про ЄЕП-угоди. Про плани звернутись до КС заявив Антон Бутейко. «Як ви знаєте, угода про ЄЕП була ратифікована Верховною Радою із застереженнями», — пояснив пан Бутейко. Однак надсилатимуть до КС на експертизу не всі документи, а лише стрижневі — концепцію та угоду про ЄЕП. Над цим уже працює МЗС.