Що буде з Європейською?

23.06.2005
Що буде з Європейською?

Таким будинок на Європейській площі бачать французи. (Фото Володимира СТАДНИКА.)

      Річ у тім, що довгоочікуване підбиття підсумків нібито останнього туру конкурсу проектів знову не дало бажаного результату — журі вкотре не змогло визначитись із переможцем. Жоден із 9 представлених проектів не зміг здобути першість, тож  друге місце розділили проекти компанії «Майстер груп Київ» та товариства «Основа — солсіф» (поляки та французи), третє дісталося нашим — творчій майстерні Андрія Пашенькова.

      Якою стане реконструйована Європейська площа після будівництва  офісно-готельного комплексу «Столичний» з ресторанами, конференц-залами i паркінгом та дворівневого підземного торговельного комплексу з переходами від Майдану до Європейської та різними розважальними закладами, досі не знає ніхто. Думаю, людей обізнаних такий «нерезультативний результат» не здивував, оскільки два попередні конкурсні тури теж ніяк не могли визначитись із переможцем, i організатори знову й знову оголошували «перевибори»: раз, другий, тепер уже третій. Сподобалося, чи що?

      Як пояснила генеральний директор ТОВ «Грааль» Ірина Окунєва, архітектори, які взяли другу й третю премії,  й будуть працювати над  остаточним варіантом проекту. Польсько-французько-українські архітектори  починатимуть усе з нуля, щоб і громаді догодити, й інвесторів не розчарувати. Мовляв, ми ще раз усе зважимо, переглянемо, спроектуємо, узгодимо з міською владою та всіма необхідними управліннями, з людьми порадимось, а вже потім почнемо будівництво. Але ні про які, навіть попередні, вимоги до майбутнього «шедевру» пані Окунєва сказати поки що не може — робота тільки починається... 

      Щоправда, голова конкурсного журі Микола Дьомін лише посміхнувся, коли почув про ідею створення такого «архітекторського гібриду». На його думку, це не зовсім те, що насправді збирається  робити «Грааль»: «Звичайно, інвестор може доручити розробку проекту кому завгодно, але як можна працювати з такою різношерстою компанією? Всі вони представили, безумовно, гарні проекти, віддали матеріали замовнику, отримали свої премії і тепер можуть бути вільні. Швидше за все, цю роботу запропонують одній майстерні, і не виключено, що вибір зупиниться на колективі Андрія Пашенькова». Що не кажи, а душа інвестора — загадка...

* * *

      Тим часом мер Києва Олександр Омельченко, як ми вже повідомляли, проти того, щоб на Європейській виросло таке  висотне «диво». За його словами, краще було б взагалі нічого не будувати там, а об'єднати майдан Незалежності  з Європейською площею. Бідність муніципалітету змушує звертатися до інвесторів, а вони, на жаль, дуже рідко беруть до уваги інтереси пересічних киян.

      Отож наша пісня гарна, нова, починаємо все знову. Маємо сподівання, що цього разу архітектори вигадають щось краще, аніж 40-метрову тумбу, поряд з якою всі будівлі на Хрещатику будуть здаватися такими дрiбними...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>