Минулої неділі рухівці Полтавщини офіційно «оформили розлучення» зі своїм багаторічним провідником — народним депутатом України Миколою Кульчинським. Де-факто це сталося ще трохи більше місяця тому, коли останній залишив лави НРУ і вступив до «президентської» партії Народний союз «Наша Україна». На звітно-виборчій конференції обласної організації Руху пан Микола подякував побратимам за співпрацю і пообіцяв найактивніше відстоювати рухівські націонал-демократичні ідеали в новій партійній структурі, перебування в якій він вважає «новим етапом» у власному політичному житті. А на своє «вчорашнє» місце порадив обрати свого ж вихованця й помічника, одного з найближчих соратників Олега Пустовгара, котрий у новій владній команді віднедавна обіймає посаду начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації.
32-річний Олег — історик за фахом — перебував у горнилі політичної боротьби практично зі студентської лави. І, на відміну від багатьох «вічних студентів» та «революціонерів» із учорашнього опозиційного середовища, здається, таки доріс до рівня фахового політика та управлінця, здатного згуртовувати однодумців і водночас брати на себе відповідальність. Тож за його кандидатуру на голову обласної організації НРУ проголосувала абсолютна більшість делегатів конференції (з 82-х «проти» були тільки двоє та ще стільки ж утримались).
До речі, суттєве омолодження обласного рухівського активу відбулося не лише на рівні перших керівників. До складу крайової ради, окрім лідера тамтешнього Молодого руху Євгена Янкевича, обрано фундаторів і найпомітніших представників полтавських молодіжних осередків, переважно студентських, громадських організацій, які «будили» своїх ровесників під час помаранчевої революції. Саме студенти і молоді викладачі вузів поповнили рухівські лави просто під час обласної звітно-виборчої конференції — новенькі партійні квитки вручив їм заступник голови НРУ, народний депутат України В'ячеслав Коваль.
Чому вони вирішили вступити зараз саме до Народного руху, а не, скажімо, до «моднішої» та «перспективнішої» для кар'єрного росту партії НСНУ? Відповідаючи на це запитання у кулуарах конференції, більшість рухівських «неофітів» зазначала: якраз те, що до новоспеченої «президентської» партії сьогодні масово посунули кар'єристи та пристосуванці всіх мастей, і саме це відштовхує від неї свідому власного вибору молодь. На обласній конференції практично одностайно було прийнято ухвалу про підтримку визначеного попереднім з'їздом НРУ курсу щодо подальшої участі в широкій пропрезидентській коаліції національно-демократичних сил заради третьої (після здобуття Україною незалежності та обрання Віктора Ющенка на найвищу посаду в державі) «і вирішальної» перемоги на наступних парламентських виборах, а також звернення до Президента та Прем'єра із закликом відстояти українську мову як єдину державну й офіційну.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
