Відомий аматор київської старовини Микола Закревський історичну частину свого фундаментального «Опису Києва» (1868) розпочинає значущою фразою: «Початок Києва приховано в тумані віддалених сторіч». Ні, звичайно ж, історик знав і тоді різні дати заснування міста, скажімо, 430 рік, зафіксований у «Хроніці» поляка Мацея Стрийковського. А проте чудово розумів їхню умовність.
Питанням походження Києва займалися й серйозні історики нашого часу. Насамперед варто згадувати сумлінну й водночас позначену гарячою любов'ю до нашого міста монографію покійного Михайла Брайчевського «Коли і як виник Київ» (1963). Було й декілька вартісних пізніших досліджень.
Але їхні висновки можна підсумувати коротким абзацом: люди жили на київських горах упродовж декількох десятків тисяч років. Від перших століть по Різдву Христовому можна говорити про тяглість поселення на Старокиївській горі (там, де тепер Історичний музей і фундаменти Десятинної церкви). З часом це поселення набувало дедалі більше рис міста — і за тієї дати, про яку говорить Стрийковський, прото-Київ уже, безумовно, існував.
Проблема лишень в одному. Київ — одне з вічних міст, яке не було засноване одноразовим актом (як Константинополь — Костянтином Великим, чи Петербург — Петром І). Воно саме виникало упродовж тривалого часу, наче Рим чи Єрусалим. Красива легенда про Кия, Щека, Хорива і сестру їхню Либідь, може, й мала фактографічне підгрунтя — про це свідчать її відголоски у вірменських хроніках. Але перевірити її достовірність сьогодні немає жодної можливості, — писемних джерел того часу не лишилося.
Оформилася ця легенда в сучасному вигляді вже, очевидно, за часів княжої України-Русі — щоб «легітимізувати» її державну велич. Так само, як легенда про Ромула й Рема мусила «легітимізувати» державну велич Риму. Й інтелектуали часів Цезаря й Октавіана, ведучи відлік римської історії від 753 року до Християнської ери, водночас уже анітрохи не вірили в реальність двох близнюків, яких вигодувала вовчиця.
Тому питання про «дату заснування Києва», строго кажучи, взагалі позбавлене сенсу. Можна лишень проказати слідом за Миколою Закревським: «Початок Києва (як і Рима, чи Єрусалима!) приховано в тумані віддалених сторіч». І це свідчить не про нашу меншовартість, а навпаки — про надзвичайно глибоке й давнє історичне коріння.
Натомість питання про збереження ще зацілілого історичного середовища міста — вельми пекуче. Адже навіть внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Києво-Печерська лавра має шанси невдовзі з ганьбою звідти «вилетіти», — надто швидко-бо руйнуються її пам'ятки за потурання рідної держави й рідного міста.
Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>
У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>
Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>
Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>
У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>
